Головуючий у 1 інстанції - Качуріна О. Д.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
23 грудня 2014 року справа №410/555/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.,
суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі № 410/555/14-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до начальника управління Укртрансінспекції у Луганській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04. 02.2014 № 007884, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - Позивач) звернулась до суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Луганській області (надалі - Відповідач) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04. 02.2014 № 007884.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до начальника управління Укртрансінспекції у Луганській області Романовського Едуарда Павловича про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2013 № 007884 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову управління Укртрансінспекції у Луганськійобласті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2013 № 007884.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову в позові.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ліцензії, виданої 17.04.2012 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт господарювання, здійснює послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 09 грудня 2013 року відповідачем була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт 09 грудня 2013 року.
Згідно вказаного акту, працівниками відповідача проведено перевірку транспортного засобу марки СПВ 17 РУТА СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Брянка, який належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_4, під час якої встановлено, що водій здійснював перевезення пасажирів по міському маршруті № 3 без чинного витягу з паспорту маршруту, що є порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону.
04 лютого 2014 року начальником управління Укртрансінспекції у Луганській області винесено постанову № 007884 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» .
Згідно ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Отже, статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачено, що водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, чинний витяг з паспорту маршруту.
Зазначеною статтею встановлено, що лише автомобільні перевізники повинні мати паспорт маршруту, тобто в даному випадку позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до справи додано копію паспорту автобусного маршруту регулярних перевезень №12 по маршруту №3, затвердженого 17.07.2012 року першим заступником міського голови.
Отже, на день проведення перевірки, тобто станом на 09 грудня 2013 року, у позивача був паспорт маршруту.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки постанова суду першої інстанції, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Укртрансінспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі № 410/555/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі № 410/555/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.І. Старосуд
Судді Л.А. Василенко
М.М. Гімон