ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
22 грудня 2014 року 09:32 справа №826/17344/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку
третя особаПублічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод"
провизнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення від 28 серпня 2014 року №1149 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів в частині включення Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" в перелік товариств, яким з 28 серпня 2014 року зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 серпня 2014 року №1149 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів в частині включення Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" в перелік товариств, яким з 28 серпня 2014 року зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів; 3) зобов'язати відповідача оприлюднити у встановленому чинним законодавством порядку інформацію про відновлення внесення змін системи депозитарного обліку щодо акцій Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" у той же спосіб, у який було оприлюднено інформацію про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій товариства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17344/14; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" (далі по тексту - третя особа, ПАТ "Одеський нафтопереробний завод"); закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 20 листопада 2014 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; особами, які беруть участь у справі, заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до пункту рішення від 28 серпня 2014 року №1149 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила зупинити з 28 серпня 2014 року внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів товариств згідно переліку, затвердженого цим рішенням, зокрема ПАТ "Одеський нафтопереробний завод".
Позивач зазначає, що вказане рішення в частині зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" обмежує його право розпоряджатись належними йому цінними паперами та вважає протиправним, оскільки воно прийняте за відсутності правових підстав.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності оскаржуваного рішення вимог чинного законодавства та відсутності у позивача порушеного права.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах на 26 листопада 2014 року, виданою депозитарною установою - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", ОСОБА_1 є власником цінних паперів - акції іменні, прості, бездокументарні, емітовані ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", у кількості 1050 штук, код цінних паперів UA4000059422.
Таким чином, на думку суду, оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та інтересів позивача, що надає йому право оскаржити його до суду.
За визначенням статті 1 Закону України Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Відповідно до статті 2 Закону України Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Згідно зі статтею 3 Закону України Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Стаття 7 Закону України Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначає, що основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, у тому числі: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 30 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.
Наведені норми Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" вказують, що з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.
Зміст оскаржуваного рішення свідчить, що воно прийняте на виконання постанови старшого слідчого 2-го відділу КР СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Мірошникова Є.М. від 26 серпня 2014 року, винесеної в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320141000000000133, відповідно до статті 110 Кримінально-процесуального кодексу України та з метою захисту інтересів держави з урахуванням доручення Прем'єр-Міністра України від 15 серпня 2014 року №1289/1/1-14 ДСК до листів Служби безпеки України від 23 серпня 2014 року №521 та Генеральної прокуратури України від 25 липня 2014 року №07/2//4-3101-14.
Відповідач за погодженням із СУФР Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, надав копію постанови про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку та проведення перевірки законності підстав та порядку емісії акцій від 26 серпня 2014 року, винесену старшим слідчим 2-го відділу КР СУФР ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенантом податкової міліції Мірошниковим Є.М. в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320141000000000133 від 22 липня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 209-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з вказаною постановою слідчий постановив розглянути питання про заборону внесення змін до депозитарного обліку цінних паперів, які обліковувались на рахунках ТОВ "Максфілд Фінанс" з метою прийняття 28 серпня 2014 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про зупинення обігу цінних паперів емітентів відповідно до наведеного переліку, серед яких значиться також ПАТ "Одеський нафтопереробний завод".
Частина сьома статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Таким чином, з урахуванням права Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери та обов'язку виконати постанову слідчого, суд приходить до висновку, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28 серпня 2014 року №1149 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" є таким, що прийняте на підставі та у межах повноважень, передчасних Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Доводи позивача про можливість зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів лише за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів є помилковими, оскільки пункт 30 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" не пов'язує право зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів із процедурою накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів; у свою чергу накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, виходячи зі змісту пункту 14 частини першої статті 8 цього Закону визначені як окремі повноваження Комісії; за своєю правовою природою зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів не є санкцією, а є застосованим відповідачем у межах наданих йому повноважень заходом запобігання і припинення порушень на ринку цінних паперів.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищими адміністративним судом України в ухвалах від 24 жовтня 2013 року №К/800/30537/13, від 19 листопада 2013 року №К/800/37781/13 та від 21 січня 2014 року №К/800/38920/13.
Суд також не приймає до уваги доводи представника позивача про незаконність постанови слідчого про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку та проведення перевірки законності підстав та порядку емісії акцій від 26 серпня 2014 року та відсутність повноважень у слідчого накладати арешт на майно, так як матеріали справи не містять доказів скасування в установленому порядку вказаної постанови слідчого, а у межах спірних правовідносин арешт на майно позивача не накладався.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії нормативно не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко