18 грудня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/3151/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Маренича І.В.
секретаря судового засідання - Юзька Я.В.
за участю:
представника позивача - Крицької Я.В;
представника відповідача - Зінчука П.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області до Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (далі-Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» (далі-Відповідач) про стягнення на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій наукових працівників в сумі 9781,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме: відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач зареєстрований Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа 27.11.1991 року, ідентифікаційний код 00333380 згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 24.02.2011 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією. 31.07.2012 року внесено запис до ЄДР про зміну складу ліквідаційної комісії.
На час розгляду справи в суді, рішення про ліквідацію підприємства не було.
Із дослідженої в судовому засіданні Довідки Українського науково-дослідного інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів від 20.09.2001 року №02-20/127 встановлено, що Наказом Міністра харчової промисловості СРСР №27 від 27.12.1965 року Лужанський спиртовий завод - є експериментальною науково-дослідною базою УкрНДІспиртибіопрод.
Наказом Державного агропромислового комітету СРСР №135 від 17.02.1998 року на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту нових видів харчових продуктів та добавок створено НВО "Біоспиртпрод". До складу об'єднання увійшов Лужанський експериментальний завод (Чернівецька область). ОСОБА_3 пропрацював на заводі з вересня 1962 року. В 1972 році ОСОБА_3 захистив дисертаційну роботу на тему «Дослідження впливу умов зброджування меляси на якість спирту». Рішенням вченої ради інституту від 19.01.1973 року (протокол №2) кандидата технічних наук ОСОБА_3 обрано на посаду завідуючого науково-дослідної лабораторії Лужанського експериментального заводу УкрНДІспиртбіопрод. В 1982 році ОСОБА_3 присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника (зв. а.с.16).
Трудовий стаж ОСОБА_3 підтверджується трудовою книжкою, довідками, розпорядженням та наказами.
З довідки яка досліджена в судовому засіданні Українського науково-дослідного інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів від 11.05.2001 року №12-01/541 встановлено, що Наказом Міністра харчової промисловості СРСР №27 від 27.12.1965 року Лужанський спиртовий завод - є експериментальною науково-дослідною базою УкрНДІспиртибіопрод. Наказом Державного агропромислового комітету СРСР №135 від 17.02.1998 року на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту нових видів харчових продуктів та добавок створено НВО "Біоспиртпрод". До складу об'єднання увійшов Лужанський експериментальний завод (Чернівецька область). ОСОБА_4 з 12.05.1975 року працював на посаді головного технолога, а 31.07.1978 року до 28.01.1998 року, виконуючи функції головного інженера Лужанського експериментального заводу, проводив науково-виробничу діяльність, здійснював науково-методичне керівництво науково-дослідною лабораторією заводу та приймав особисту участь в проведенні експериментальних досліджень за тематичним планом інституту. В 1982 році рішенням Вченої ради інститут (протокол №4) затверджено план виконання дисертаційної роботи ОСОБА_4 на тему "Розроботка технологии анаэробного сбраживания сусла повышенной концентрации с приминением вакуума", яку він підготував до захисту і успішно захистив 11.11.1987 р. Рішенням ВАК СРСР від 02.03.1988 року йому присвоєна наукова ступінь кандидата технічних наук .
Згідно доповнення від 02.01.2004р. за №10 до Довідки Українського науково-дослідного інститут спирту і біотехнологій продовольчих продуктів від 11.05.2001 року №12-01/541 на протязі всього часу (28.07.1969р. по 04.09.1998р.) ОСОБА_4 працював за спеціальністю 05.18.07 -Технологія продуктів бродіння алкогольних напоїв -відповідно до груп спеціальностей в галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 30.03.1941р.н., після закінчення Київського технологічного інституту харчової промисловості з 28.07.1969р. працював на "Лужанському експериментальному заводі" начальником зміни дріжджового виробництва (Наказ № 106 від 29.07.1969р.), з 30.10.1969р. Начальником зміни спиртового виробництва (Наказ №149 від 30.10.1969р.), з 01.10.1970р. змінним технологом бродильного та апаратного відділення (Наказ №118 від 01.10.1970р.), з 29.09.1971р. змінним технологом спиртового цеху ( Наказ № 90 від 29.07.1971р.) з 16.10.1972р. Начальником станції упарювання барди (Наказ №138-к від 16.10.1972р.), з 18.06.1973 виконуючим обов'язки головного технолога спиртового виробництва (Наказ №55-квід 18.06.1973р.), з 12.05.1975р. Головним технологом спиртового виробництва (Наказ №54-к від 26.05.1975р.), з 31.07.1978р. Головним інженером (Наказ №102-к від 31.07.1978р.), з 28.01.1998р. Заступником директора по виробництву (Наказ №15-к від 28.01.1998р.), з 04.09.1998р. ОСОБА_4 звільнено з роботи за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (Наказ №106-к від 04.09.1998р.).
Трудовий стаж ОСОБА_4 підтверджується трудовою книжкою.
Судом досліджено розрахунки про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_4 призначено пенсію в 2004 році, загальний стаж наукової роботи становить 29.1.7, стаж наукової роботи на ДП "Луганський експериментальний завод" становить 29.1.0, по ОСОБА_3 призначено пенсію в 2001 році, загальний стаж наукової роботи становить 46.3.14, стаж наукової роботи на ДП "Луганський експериментальний завод" становить 46.3.0 загальна сума, що перераховується підприємством - 9781,19 грн.
Крім того, як встановлено судом Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а/2470/30/12 за адміністративним позовом Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішень в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року по справі №2а/2470/30/12 залишено - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2014 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року по справі №2а/2470/30/12 залишено - без змін.
Як вбачається з ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991р. № 1977-XII (далі - Закон №1977-XII) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.
Одними з основних завдань цього Закону є визначення правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації та економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості;
Статтею 1 Закону №1977-XII визначено, що науковий працівник це - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств (ст. 6 Закону №1977-XII).
Згідно ст. 24 Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
На підставі ч. 8 ст. 24 Закону №1977-XII перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням статей 221, 222 цього Закону.
На виконання наведеної норми Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 "Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності його постановою від 24 березня 2004 року № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи". (далі - Порядок № 372).
Згідно п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, що затверджений Постановою № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації.
Відповідно до п.4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи організації чи вищого навчального закладу III-ІV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або змін власника.
Згідно п.5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органам Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточних роках.
Відповідно до п.8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визнаному законодавством.
Суд не погоджується із твердженням представника відповідача, що на правонаступника - Державне підприємство «Лужанський експериментальний завод» (його попередників Лужанський спиртзавод, Лужанський експериментальний завод ВНИИППД) в період роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 законодавством не було покладено обов'язку щодо відшкодування різниці між сумами пенсій, оскільки аналіз зазначених вище норм права дає підстави вважати, що у випадках реорганізації юридичної особи до правонаступника переходять права і обов'язки підприємства, у тому числі й обов'язки зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-XII та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 05.06.2012 року за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова до ВАТ «Південдіпроцемент».
Як встановлено судом з повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 9781,19 грн., а саме по ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідач у встановлений законом строк і на момент розгляду справи не сплатив до УПФУ у Кіцманському районі витрати на виплату пенсій наукових працівників згідно із Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» в сумі 9781,19 грн. У зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник позивача довів суду правомірність заявлених вимог.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» (59342, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, інд. номер 00333380) в сумі 9781,19 грн. (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня дев'ятнадцять копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
У судовому засіданні 18 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 22 грудня 2014 року.
Суддя І.В.Маренич