Справа: № 751/8364/14 Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 серпня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень бюджетних законів та підзаконних нормативно-правових актів, якими визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, менші, ніж передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення по справі; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення по справі; зобов'язати відповідача перераховувати у подальшому позивачу, визначені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії; стягнути з відповідача у порядку негайного виконання на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої вимоги мотивує тим, що позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Вказує, що у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на призначення державної пенсії, розмір якої у всіх випадках не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком та на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Стверджує, що у відповідності до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, розмір вищезазначених пенсій підвищується, і їх перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що відповідачем при обчисленні пенсій позивача застосовуються норми правових актів України, які за своєю природою та предметом не можуть урегульовувати правові відносини, що є предметом регулювання інших, спеціальних законів України, що призводить до нарахування належних йому пенсій у значно меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою суду від 01 жовтня 2014 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України в м. Чернігові про визнання дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно за період з 22 травня 2008 року до 18 червня 2011 року включно - закрито.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій та бездіяльності незаконними та зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно за період з 01 січня 2005 року до 21 травня 2008 року включно та за період з 19 червня 2011 року до 06 лютого 2014 року включно - залишено без розгляду.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач є інвалідом ІІ групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
У березні 2014 року ОСОБА_2 письмово звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому розгорнуту довідку про розміри нарахованих і виплачених йому, починаючи з 2005 року, сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а у разі нарахування та виплат сум пенсій у розмірі меншому ніж передбачено ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії громадян, провести нарахування-перерахунок належних її пенсій у відповідності до норм чинного законодавства та виплатити недоотриману різницю.
Проте, УПФ України в м. Чернігові відмовило позивачу, оскільки підстави для перерахунку та проведення доплат відсутні.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки УПФ України в м. Чернігові здійснювали виплату відповідно до постанови Уряду, підстав для задоволення вимог немає.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є не вірною з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 7 ч. 1 якого Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання про те, яка з однопредметних норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 прийнята постанова № 745.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що Кабінету Міністрів України делеговано право визначати порядок та розміри соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України.
Закони України про Державний бюджет України на 2012, 2013 роки містять аналогічні норми щодо виплати державної та додаткової пенсії у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012/2013 рік.
На виконання делегованих повноважень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210, якою передбачено мінімальний розмір пенсії для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, у 2012 та 2013 роках державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст. 50, 54 Закону виплачується у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, вищезазначена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» обмежена в часі лише 2013 роком.
Оскільки, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено застосування ст. ст. 50, 54 Закону у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України, правове регулювання спірних відносин у 2014 році здійснюється відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що вказана норма діє з 16.08.2014.
Таким чином, з 16.08.2014, розміри пенсій передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 в редакції Закону України від 03.08.2014.
Підсумовуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині проведення у 2014 виплат державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. ст. 50, 54 Закону за період з 07.02.2014 по 15.08.2014 включно.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволені апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва щодо невиплати ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 07 лютого 2014 року по 15 серпня 2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 07 лютого 2014 року по 15 серпня 2014 року з урахуванням виплачених коштів.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.