Справа: № 751/10300/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маслюк Н.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2014 року з виконання виконавчого листа №2-а-9869/11; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Курилець В.І. про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2014 з виконання виконавчого листа №2-а-9869/11; зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-9869/11, виданого 03 вересня 2012 року Новозаводським районним судом м.Чернігова.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2014 року позов задоволено частково: визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І від 08.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження №34311739 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-9869/11, виданого 03.09.2012 Новозаводським районним судом м.Чернігова. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що дії державного виконавця, вчинені в ході примусового виконання виконавчого листа, відповідають вимогам чинного законодавства і вчинені відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіривши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 08.09.2014 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-9869/2011, виданого 03.09.2012 року Новозаводським районним судом м.Чернігова, яким суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної (основної) пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 27.05.2011 по 22.07.2011.
Зі змісту оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що на боржника накладено штрафні санкції, передбачені ст. ст. 75, 89 Закону Украйни «Про виконавче провадження», та внесено подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець формально підійшов до виконання виконавчого листа №2-а-9869/2011 від 03.09.2012, оскільки винесені постанови про накладення штрафу на боржника в сумі 680 грн. та, відповідно, 1 360 грн., застосовані щодо неіснуючого боржника. Постанови винесено про накладення штрафу на боржника - УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова, яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців припинено 03.01.2012. Рішення ж суду залишилось невиконаним в частині виплати котів позивачу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листа Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30 квітня 2014 року № 7887/06, ОСОБА_3 було здійснено перерахунок пенсії на підставі виконавчого листа №2-а-9869/2011, виданого 03.09.2012 року Новозаводським районним судом м.Чернігова, проте виплатити доплати до пенсії не виявляється можливим у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Також відповідача було повідомлено, що виплата нарахованих коштів буде здійснена при надходженні коштів з Державного бюджету України на ці витрати.
Із наведеного вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області фактично ухиляється від виконання судового рішення. Натомість, дійсною причиною невиконання виконавчого листа №2-а-9869/2011 від 03.09.2012 є відсутність у божника на час звернення судового рішення до виконання коштів через ненадходженням бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Положеннями ст. 52 Бюджетного кодексу України передбачено можливість внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відтак, в разі подальшого виділення з державного бюджету коштів на виплату державної основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виконавчий лист №2-а-9869/2011 від 03.09.2012може бути виконаний.
Однак, постанова старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 08 вересня 2014 року виключає можливість подальшого виконання судового рішення.
Положеннями ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наслідки завершення виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 вказаного Закону у разі, зокрема, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Випадками, в яких закінчене виконавче провадження підлягає поновленню, є, зокрема, визнання судом незаконною чи скасування начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби постанови про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що статтями 124 Конституції України та 14 КАС України закріплено принцип обов'язковості судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Європейський суд з прав людини, до якого громадяни України мають право звертатися за захистом своїх порушених прав після ратифікації 17.07.1997 Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово нагадував у своїх рішеннях, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вищеозначена норма детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме право на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, передбачає обов'язкове виконання судових рішень.
Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України».
Стабільність судової практики безпосередньо пов'язана з поняттям стабільності судового рішення. Судове рішення, по суті, є документом органу влади й містить у собі державно-владне, індивідуально-конкретне розпорядження щодо застосування норм права за встановленими у судовому засіданні фактами і правовідносинами.
Європейською практикою стабільність судового рішення сприймається як один зі складників принципу правової певності (визначеності). Саме в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності вимагає, щоб судове рішення, в якому певне питання одержало остаточне вирішення, не ставилося під сумнів.
Крім того, принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання, зокрема, учасники правовідносин повинні мати можливість у розумних межах передбачити наслідки своєї поведінки та бути впевненими у незмінності свого статусу, кола прав та обов'язків. До того ж у своїй практиці Суд неодноразово підкреслював потребу в забезпеченні державою умов для реалізації остаточного судового рішення. Право на виконання судового рішення розглядається як складова права на судовий захист.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини застосовуються судами України при розгляді справ, наряду з Конвенцією (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод), як джерело права.
Таким чином, з урахуванням встановлених по справі обставин та з метою захисту права ОСОБА_3 на отримання пенсії у належному розмірі, оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 08 вересня 2014 року винесена передчасно, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2014 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.