16 грудня 2014 р.Справа № 591/9246/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014р. по справі № 591/9246/13-а
за позовом Прокуратури Зарічного району м. Суми
до Сумської міської ради треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про скасування рішення,
Прокуратура Зарічного району м. Суми звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом мотивуючи вимоги тим, що рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок» був затверджений договір оренди земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1, укладений між Сумською міською радою та підприємцем ОСОБА_2. Прокуратурою Зарічного району м. Суми проведена перевірка, якою встановлено, що відповідно до ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 29.05.2009 року по цивільній справі № 2-1799/09 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-тя особа підприємець ОСОБА_2, були вжиті заходи забезпечення позову: ухвалено до розгляду справи по суті призупинити дію рішення Сумської міської ради від 26.11.2008 року № 2193-МР в частині надання підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1 та заборонено Сумській міській ради укладати з ОСОБА_2 договір оренди на вказану земельну ділянку. Ухвала суду набрала чинності негайно, тобто в день її винесення. Однак, незважаючи на судову та законодавчу заборону (ст. 129 Конституції України та ст. 208 ЦПК України) на підставі призупиненого судом рішення Сумської міської ради «Про надання в оренду земельних ділянок підприємствам, організаціям і підприємцям» від 26.11.2008 року № 2193-МР Сумською міською радою прийняте нове рішення від 24.06.2009 року № 2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок», яким було затверджено договір оренди земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1, укладений між Сумською міською радою та підприємцем ОСОБА_2. 06.07.2009 року Сумській міській раді прокуратурою Зарічного району м. Суми було внесено протест з пропозицією привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення від 24.06.2009 року № 2780-МР шляхом внесення змін до додатку №1 та виключення з нього п. 5, що стосується затвердження договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2. Однак, протест прокурора був відхилений. Користуючись, відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру» правом звернення до суду у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, просить скасувати рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок» в частині п. 5 додатку № 1 до цього договору, що стосується затвердження договору оренди земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1, укладеного з підприємцем ОСОБА_2.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014 року позов Прокуратури Зарічного району м. Суми задоволено. Скасовано рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року №2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок» в частині включення пункту 5 до додатку №1 до цього рішення, що стосується затвердження договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладеного з ОСОБА_2.
Сумська міська рада, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Від третьої особи ОСОБА_2, повернувся конверт з повісткою в зв'язку з закінченням терміну зберігання, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України вважається належним повідомленням.
Прокурор та представник третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Сумської міської ради від 28.11.2007 року № 991-МР підприємцю ОСОБА_2 була надана згода (дозвіл) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0700 га під розміщення автостоянки. Термін дії рішення встановлено шість місяців з моменту набуття ним чинності.(т. 1 а.с. 129 )
Під час розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2 були отримані позитивні висновки необхідних служб, в тому числі висновок управління архітектури та містобудування від 16.09.2008 року № 370/02-02.
16.10.2008 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0700 га був виготовлений та 21.10.2008 року отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації № 356, який був затверджений начальником Держкомзему у Сумській області із зауваженнями, зокрема, про необхідність продовження терміну дії рішення Сумської міської ради від 28.11.2007 року № 991-МР щодо дозволу на розроблення проекту.(т. 1 а.с.122)
Однак, не дивлячись на зауваження до висновку державної експертизи і вимоги, які висувались управлінням земельних ресурсів у м. Суми в умовах відведення земельної ділянки від 08.09.2008 року, де також наголошувалось на необхідності продовження терміну дії рішення Сумської міської ради від 28.11.2007 року № 991-МР в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2, рішення про поновлення строку дії рішення Сумської міської ради від 28.11.2007 року № 991-МР не було прийнято, що підтверджується листом Сумської міської ради від 21.04.2011 року № 2473/05.01-06 і листом управління земельних ресурсів Сумської міської ради від 19.04.2011 року № 94/10.01-01. (т. 1 а.с.101, 103).
26.11.2008 року на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 Сумською міською радою було прийнято рішення № 2193-МР надання підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0700 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 додатку 1).
27.05.2009 року між Сумською міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0700 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 під розміщення автостоянки та благоустрою території, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу ОСОБА_3 за №1175 та складений акт прийому-передачі об'єкту оренди.
17.10.2010 року прокурором Зарічного району м. Суми був внесений протест № 96/7159 вих. 10 на висновок управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 16.09.2008 року № 370/02-02 щодо погодження проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. (т. 1 а.с. 105-106)
Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради своїм листом від 27.12.2010 року задовольнило протест прокурора на висновок щодо погодження проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 і скасувало вказаний висновок.(т. 1 а.с. 107 ).
Положеннями ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
З висновку № 116 Сумської міської СЕС на містобудівне обґрунтування від 25.06.2008 року вбачається, що відстань від запланованої автостоянки до житлової забудови 15 м витримується. В той час як згідно вимог п. 7.50 ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень " відстань від автостоянки до житлового будинку повина складати не менше 25 м.
При цьому колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржене рішення та надаючи землю ОСОБА_2 відповідач не з'ясовував якій обсяг парковочних місць передбачає стоянка, тим самим допускаючи будь-яку кількість таких місць. Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не з'ясовано кількість парковочних місць апеляційним судом не приймаються.
Відповідно до ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 29.05.2009 року по цивільній справі № 2-1799/09 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-тя особа підприємець ОСОБА_2 були вжиті заходи забезпечення позову, а саме : 1) призупинена дія рішення Сумської міської ради від 26.11.2008 року № 2193-МР в частині надання підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 0,0700 га по АДРЕСА_1; 2) заборонено Сумській міській ради укладати з ОСОБА_2 договір оренди на вказану земельну ділянку.(т. 1 а.с.15-16 )
22.06.2009 року управлінням земельних ресурсів Сумської міської ради міському голові направлена службова записка про необхідність зняти з розгляду проект рішення про затвердження договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_2, з доданою копією ухвали Зарічного райсуду м. Суми від 29.05.2009 року (т. 1 а.с.110 ).
Незважаючи на заборону суду укладати з ОСОБА_2 договір оренди на зазначену вище земельну ділянку, 24.06.2009 року Сумською міською радою було прийнято рішення №2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок», в тому числі (п.5 додатку № 1) договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладеного Сумською міською радою з підприємцем ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 11-12 ).
Положеннями ст. 208 ЦПК України встановлено, що судові рішення викладаються у двох формах: 1) ухвали; 2) рішення. За змістом ст. 129 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, відповідач не мав права приймати 24.06.2009 року оскаржене рішення, оскільки відповідно до ухвали суду по цивільній справі заборонено укладати договори оренди щодо спірної ділянки, а відповідно не можливо їх затверджувати. Відповідно той факт, що сам текст договору був укладений до винесення ухвали суду по цивільній справі, не впливає на вирішення справи по суті, оскільки затвердження цього договору відбулося при наявності такої ухвали. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом не приймаються.
За заявою третьої особи ОСОБА_1 прокуратурою Зарічного району м. Суми проведена перевірка щодо законності рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року №2780-МР.
За результатами перевірки 06.07.2009 року прокуратурою Зарічного району м. Суми на вказане вище рішення Сумської міської ради був внесений протест з вимогою скасування цього рішення в частині затвердження договору оренди земельної ділянки, укладеного з підприємцем ОСОБА_2.(т. 1 а.с.9-10).
Рішенням Сумської міської ради від 23.09.2009 року № 2973 МР протест прокурора був відхилений. (т. 1 а.с.13-14)
Згідно ст.19 Конституції України Сумська міська рада має право діяти лише у спосіб та на підставах, що визначені законами, а саме Законом України „Про місцеве самоврядування" та Конституцією України.
Оскільки рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року №2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок» в частині затвердження договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладеного 27.05.2009 року Сумською міською радою з підприємцем ОСОБА_2, прийнято з порушенням вимог ухвали суду, а відповідно і ст. 129 Конституції України та ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, тому воно є неправомірним і підлягає скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про скасування рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року №2780-МР «Про затвердження договорів оренди земельних ділянок, договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок та договорів купівлі-продажу земельних ділянок» в частині включення пункту 5 до додатку №1 до цього рішення, що стосується затвердження договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладеного з ОСОБА_2 та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014р. по справі № 591/9246/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2014 р.