2007 року січня 9 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Ященка В.А. Лантушенка Ю.Ф.
з участю прокурора Шульги Л.О.
засудженого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Тростянецького районного суду від 25 жовтня 2006 року, яким,
ОСОБА_1, відповідно до ст. 89 ККУ раніше не судимий,
засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.
Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 17 березня 2006 року у вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_1, посварився з ОСОБА_2, яка теж перебувала у стані алкогольного сп'яніння і побив ОСОБА_2 ногами по тулубу та голові, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.
На цей вирок суду подані апеляції:
Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок вказує, що вирок суду є незаконним, адже суд у вироку навівши мотиви недоведеності вини підсудного у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15,153 ч.1 КК України не вирішив питання
Справа № 11-12 Головуючий у першій інстанції: Жаворонок В.П.
Категорія: ст.122 ч.1 ККУ Доповідач: Ященко В.А.
про виправдування підсудного за цим законом і тим самим допустив протиріччя між мотивувальною та резолютивною частиною вироку, а тому прокурор просить суд вирок суду скасувати, а також скасувати за м'якістю призначеного засудженому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд;
Потерпіла ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком суду зазначає, що суд порушив вимоги діючого законодавства при ухваленні вироку відносно ОСОБА_1. При цьому потерпіла посилається на те, що вона не погодилась з новим обвинуваченням прокурора у судовому засіданні, а підтримувала те обвинувачення, яке було пред'явлено ОСОБА_1 в ході досудового слідства, але суд належним чином не дослідив ці обставини в результаті чого не засудив ОСОБА_1 за ст.ст. 15,153 ч.1 КК України, автор апеляції також посилається на те, що суд не дослідив причини несвоєчасного порушення кримінальної справи за ст.ст. 15,153 ч.1 КК України, що і призвело до того, що докази ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину були зафіксовані не своєчасно. Окрім цього, потерпіла вважає, що суд стягнув на її користь занадто малу суму грошей на відшкодування моральної шкоди. Враховуючи це, потерпіла просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування;
Засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що засуджений він необгрунтовано, у апеляції він зазначає, що обвинувачення побудовано лише на поясненнях потерпілої ОСОБА_2, які є суперечливими і іншими доказами не підтверджується. Зважаючи на це засуджений просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу злочину.
Вислухавши доповідь судді, думку засудженого, потерпілої та її представника, також прокурора, кожний з яких підтримав подані ними апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія приходить до висновку, що апеляції прокурора, потерпілої та засудженого підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_1 за ст.ст.15, 153 ч.1 та 122 ч.1 КК України і з таким об'ємом обвинувачення кримінальна справа надійшла на розгляд до районного суду. В процесі розгляду справи, прокурор діючи в межах наданих йому прав та повноважень відповідно до вимог ст.277 КПК України змінив обвинувачення, зменшив об'єм обвинувачення пред'явивши нове лише за ст.122 ч.1 КК України, як убачається з протоколу судового засідання та вироку суду, потерпіла не погодилась з позицією прокурора і у судовому засіданні продовжувала підтримувати обвинувачення з яким кримінальна справа надійшла до суду, позиція потерпілої узгоджується з вимогами ст.277 КПК України і у даному випадку суд зобов'язаний був розглянути кримінальну справу за старим обвинуваченням і у залежності від встановленого на підставі аналізу сукупності всіх досліджених судом доказів, прийняти відповідне рішення. Суд не виконав вимоги закону І як результат постановив незаконний вирок. Так, у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що обвинувачення за ст.ст. 15,153 ч.1 КК України в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження. Чому суд прийшов до такого висновку, які докази суд бере до уваги, а які не приймає та чому, суд у вироку не вказав. Окрім цього, суд у резолютивній частині вироку взагалі не згадав про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 15,153 ч.1 КК України, тобто суд розглянув справу частково, не вирішивши долю зазначеного обвинувачення.
Зазначені обставини вказують на те, що розглянувши справу відносно ОСОБА_1 та ухваливши вирок, суд допустив порушення вимог як ст.ст.277 так і 234 КПК України, що дає підстави зробити висновок про його незаконність, а тому цей вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. З огляду на викладене апеляції прокурора, потерпілої та засудженого підлягають частковому задоволенню, при цьому обставини на які посилаються потерпіла та засуджений стосовно доведеності чи не доведеності вини засудженого у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15,153 ч.1 КК України, а також ст.122 ч.1 КК України необхідно уважно вивчити при новому судовому розгляді і у залежності від встановленого прийняти рішення відповідно до вимог закону. Що стосується доводів прокурора, стосовно того, що засудженому призначена занадто м'яка міра покарання, то колегія вважає, що і це питання повинен обговорити та вирішити суд при новому розгляді справи, з урахуванням всіх обставин справи.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, апеляції потерпілої та засудженого задовольнити частково.
Вирок Тростянецького районного суду від 25 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, іншому судді.