18.12.2014 року Справа № 904/6032/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.
за участю представників сторін:
від відповідача: Заєць П.Л. представник, довіреність №127 від 22.07.13;
від позивача: Іваніщева Г.В. представник, довіреність б/н від 01.08.14;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року у справі № 904/6032/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ
про продовження дії та зміну кредитного договору № 120613/1-КЛН від 12.06.2013 року,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року (суддя Крижний О.М.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ про продовження дії та зміну кредитного договору № 120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведені факти, які можуть свідчити про істотну зміну обставин за кредитним договором № 120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року, яка може бути підставою для зміни умов договору.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро" його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, неповного з'ясування обставин справи.
Скаржник посилається на те, що господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спору щодо визнання спірного кредитного договору недійсним (справа №904/7144/14).
Позивач вважає, що господарський суд досліджуючи матеріали справи, не врахував посилання позивача на Закон Укпраїни "Про внесення зімн до законів України щодо боротьби з тероризмом", неправомірно відмовив в задоволенні клопотання про проведення судової експертизи фінансово -господарського стану підприємства позивача задля встановлення обґрунтованості вимог позивача.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року, позов задовольнити.
04 грудня 2014 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справіи на іншу дату, у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.
Вказане клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 18 грудня 2014 року.
Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 12 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро" (позичальник) був укладений кредитний договір № 120613/1-КЛН (кредитний договір), за умовами п.1.1. якого банк, на умовах цього договору, відкриває постачальнику невідновлювану кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування у сумі 6 000 000,00 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 01 грудня 2013 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим Договором.
Кредити надаються на наступні цілі: поповнення обігових коштів (п.1.2. кредитного договору).
Відповідно до п.1.4. кредитного договору процентна ставка за користування кредитами за цим Договором встановлюється у розмірі 13% (тринадцять) процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах США.
Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього Договору і до дня фактичного повернення кредиту встановлюється у розмірі 18% (вісімнадцять) процентів річних за користування кредитними ресурсами, що надані в доларах США. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим Договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.
Згідно п.2.3.2. кредитного договору проценти за користування кредитами, наданими за цим Договором, нараховуються банком сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього договору (достроково або при настанні строку погашення), але пізніше дати погашення кредитів, вказаної у пункті 1.1 цього договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в пункті 1.4. цього договору. Сума заборгованості за кредитом/кредитами, що не сплачена позичальником у визначений цим договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою та відображається на рахунку простроченої заборгованості, зазначеному в п.1.8. цього договору.
Цей договір набуває чинності з моменту йог підписання обома сторонами і діє до закінчення строку зазначеного в п.1.1. цього договору, а в невиконаній частині - до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору (п.5.1.-5.2. договору).
Сторонами також були укладені договори про зміну кредитного договору №120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року, а саме: договір №310713 від 31 липня 2013 року; договір № 080813 від 08 серпня 2013 року; договір №12 вересня 2013 року; договір № 291113/1 від 29 листопада 2013 року.
Так, відповідно до п.1 договору № 291113/1 від 29 листопада 2013 року про зміну кредитного договору №120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року, сторони погодили викласти п.1.1. розділу 1 кредитного договору №120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року в наступній редакції: "п.1.1. Банк, на умовах цього договору, відкриває постачальнику невідновлювану кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування у сумі 6 000 000,00 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 20 березня 2013 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором."
Посилаючись на істотну зміну обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції, що має наслідком стрімке застосування від'ємних показників підприємства, що залежать від продажу, зберігання та перевезення товарів у зоні АТО, позивач просить продовжити дію кредитного договору №120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року до 01 серпня 2017 року, змінити умови цього договору, зокрема п.1.4 договору, встановивши процентну ставку за кредитами в розмірі 6% річних.
Згідно ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем належними доказами не доведено, яким чином проведення антитерористичної операції вплинуло на результати господарської діяльності підприємства.
Матеріали справи свідчать, що кредитний договір вже змінювався, строк повернення кредиту продовжений з 01 грудня 2013 року до 20 березня 2014 року.
Як вірно зазначив господарський суд, проведення бойових дій в Донецькій та Луганській областях відбувалося після 20 березня 2014 року, тобто після настання строку повернення кредиту за спірним договором.
Щодо коливання курсу гривні до долару США слід зазначити, що згідно із ст.36 Закону України "Про Національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" встановлюються Національним Банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний договір про надання кредитної лінії в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні договору про надання кредитної лінії були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Але відповідно до пункту 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" №1 від 24 листопада 2014 року зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні ст..652 Цивільного кодексу України.
Щодо зменшення процентної ставки за користування кредитом слід зазначити наступне.
Відповідно до умов Послуг банку (витяг із Послуг банку міститься в матеріалах справи, а.с. 95), Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" визначає процентні ставки для депозитів юридичних осіб на рівні 9,0%-10% річних.
За наведеного вбачається, що навіть задоволення клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи не дає підстави для подальшого задоволення позовних вимог, так як позивач просить зменшити процентну ставку до 6%, у той час як мінімальна процентна ставка за депозитами банку становить 9%.
У той же час, процентна ставка по кредиту не може бути меншою ніж процентна ставка по депозиту.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі до вирішення спору у справі про визнання недійсним кредитного договору, оскільки відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Наявність справи №904/7144/14 про визнання кредитного договору №120613/1-КЛН від 12 червня 2013 року недійсним не є перешкодою для розгляду даної справи. Господарський суд має право, приймаючи рішення, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
До того ж визнання договору недійсним не перешкоджає перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами за заявою будь -якої із сторін у справі.
Також були відсутні підстави для призначення у справі судової експертизи щодо фінансово -господарського стану позивача, оскільки по- перше позивач повинен сам довести належними доказами ці обставини, а по -друге встановлення ставки за користування кредитом на рівні 6% є неможливим, тому що мінімальна процента ставка за депозитами банку становить 9%.
З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року у справі № 904/6032/14 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Агро", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 22.12.14 р.)