17.12.2014 року Справа № 904/6765/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача
суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.
Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.
Представники сторін:
від позивача: Сиваш А.М., представник, довіреність №18-191 від 17.12.13;
від відповідача-2: Бойко Н.Л., представник, довіреність № 284-4016 від 17.10.13;
представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце наступного судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14р. у справі № 904/6765/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 1 857,82 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14 року у справі №904/6765/14 (суддя Колісник І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" збитки від недостачі вантажу у сумі 1857,82 грн. та судовий збір у сумі 1827,00 грн. У позові Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, якою просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ".
Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд належним чином не повідомив.
Відзиви на апеляційну скаргу позивач та відповідач-1 не надали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (покупець) та ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник) укладено договір поставки № 137002/1300373 від 22.01.13р. На підставі зазначеного договору за залізничною накладною № 46858072 на адресу позивача зі станції відправлення Нікополь Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 10.03.14р.надійшов вагон № 55070700 з вантажем - маса електродна. Відповідно до залізничної накладної вантажовідправником є ПАТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"..
Позивач посилається на те, що спірний вагон було видано йому залізницею, згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України. Приймання продукції проведено відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-техничного призначення по кількості № П-6 та складено акти №09-14 приймання продукції по кількості від 11 - 14.03.14р.; про відповідальне зберігання від 11.03.14р.; спільного переважування та огляду вагону № 55070700 від 13.03.14р.; про вагу тари вагону № 5507070 від 14.03.14р. При прийомці встановлена нестача вантажу у кількості - 0,423 тн на суму 1857, 82 грн. Рахунок ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" № 192651 на суму 296020, 80 грн. сплачений у повному обсязі.
Згідно з частинами 1,2 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 909 ЦК України та 307 ЦК України, ст. 110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов"язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі одержувачу, коли не доведе, що втрата , недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.
У статті 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.
Згідно статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стосовно спорів, пов"язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік таких доказів установлено статтями 130, 133 Статуту залізниць України. Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці у разі недостачі вантажу, засвідчується комерційними актами. Якщо у складанні комерційного акту відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. (ст. 130 Статуту).
Комерційний акт при видачі спірного вантажу на вимогу позивача не складався, заявки до залізниці на комісійну видачу вантажу не надходило. Позивач посилається на те, що видача вантажу на станції призначення здійснювалась відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України. Згідно з п. 31 Правил видачі вантажів про видачу вантажу, станція на вимогу одержувача зобов"язана зробити в накладній відповідну відмітку, яка засвідчується підписом начальника станції або уповноваженого ним працівника із зазначенням його посади. Одержувач повинен пред"явити накладні для внесення в них цих відміток у день видачі вантажу, або протягом трьох діб з моменту видачі вантажу. Проставлена залізницею у накладній № 46858072 відмітка не відповідає вимогам ст. 31 Правил видачі вантажів, оскільки не засвідчена у встановленому порядку підписом начальника станції, або уповноваженою особою. Відсутність такої відмітки, а також не відповідність її вимогам Правил видачі вантажів є порушенням порядку приймання продукції, встановленого Інструкцією П-6. Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/71 від 02.02.10р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту» за викладених обставин, відсутні підстави для покладання відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, продавця або постачальника, оскільки не виключається виникнення недостачі вантажу під час перевезення з вини перевізника або з вини одержувача.
Відповідно до п. 4.4 договору поставки, покупець здійснює прийомку товару згідно з інструкціями Державного арбітражу СРСР від 15.06.65р. №П-6 та від 25.04.66р. № П-7.
Прийомка продукції за кількістю позивачем здійснена з порушенням вимог Інструкції №П-6, тому акт прийомки не може бути належним доказом наявності нестачі вантажу.
Відповідно до акту прийомки №09/14 від 11-14.03.14р. прийомка продукції здійснювалась комісійно за участю начальника зміни ЖДЦ ПАО «ЗФЗ» Курлова В.В., начальника зміни ЖДЦ ПАО «ЗФЗ» Копиченко М.В., приймоздавальників ЖДЦ ПАО "ЗВЗ" Штанько І.В., Просвєтової А.А., а також уповноваженого представника громадськості Мєлєщенко А.В., який діяв на підставі посвідчення № 09 від 06.03.14р. Зазначене посвідчення видане з порушенням вимог п. 23 Інструкції №П-06. Як вбачається із зазначеного посвідчення (а.с. 75) представник громадськості Мєлєщенко А.В. був уповноважений приймати участь в переважуванні вагонів після їх розвантаження та на складання акту про вагу тари, а не на участь у прийомці продукції по кількості та складання акту приймання по кількості.
У виданому посвідченні, в порушення вказаного пункту Інструкції, не зазначена конкретна партія продукції на прийомку якої був уповноважений представник громадськості; посвідчення видане - 06.03.14р. на участь у прийомці маси електродної, яка надійде 11.03.14р., що також є порушенням порядку видачі посвідчень. Посвідчення видане з порушенням вимог Інструкції П-6 є недійсним. Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні про його невідповідність вимогам Інструкції П-6, але при цьому прийшов до помилкового висновку про те, що порушення, які мали місце при видачі посвідчення не спростовують встановленого фактичного результату приймання. З цим не можна погодитись, оскільки як зазначалось вище, пункт 23 Інструкції визначає наслідки видачі посвідчення з порушенням Інструкції П-6 ,воно визнається недійсним.
Крім того із акту спільного переважування та огляду вагону від 13.03.14р. вбачається наявність поглиблень у вагоні розмірами 500х700 мм та глбиною 300 мм над 7 люком, та глибиною 200-250 мм над 4,5,6 люками, що може свідчити про доступ до вантажу в процесі перевезення. Дані обставини свідчать , що вантажовідправник повинен був вимагати видачі вантажу з перевіркою маси вантажу та складання комерційного акту.
Враховуючи наявність порушень з боку позивача порядку прийомки вантажу від органу транспорту, порушення порядку прийомки продукції за кількістю, підстави для задоволення позовної заяви - відсутні. Апеляційна скарга ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14р. - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14р. у справі № 904/6765/14 - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14р. у справі № 904/6765/14 - скасувати.
ПАТ "Запорізький завод феросплавів" у позові - відмовити .
Стягнути з ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на користь ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" - 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.14р., виданий на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.14р. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ на стягнення судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В.Прудніков
Суддя Е.В Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
22.12.14