08.12.2014 р. Справа№ 914/1320/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали
скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
на дії органу державної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області
у справі №914/1320/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до відповідача Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м.Червоноград Львівської області
про стягнення 3 863 181,69 грн.
За участю представників сторін:
від скаржника Старчик А.А.- головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту (довіреність №14-90 від 18.04.2014р.);
від боржника Сковронський Т.С. - представник (довіреність №1844 від 14.10.2014р.); Ролюк В.П. - в.о. директора (розпорядження міського голови Червоноградської міської ради Львівської області від 29.09.2011р. №12/п).
від ВДВС не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у справі №914/1320/13 за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до КП "Червоноградтеплокомуненерго" про стягнення 3 863 181,69 грн.
Справа №914/1320/13 розглядалась господарським судом Львівської області у складі судді Петрашка М.М.
У зв'язку із перебуванням судді Петрашко М.М. на навчанні станом на дату надходження скарги на дії ДВС, 23.09.2014р. було призначено автоматизований розподіл, згідно вимог ст.2-1 ГПК України, внаслідок якого скаргу на дії ДВС у справі №914/1320/13 передано для розгляду судді Сухович Ю.О., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Ухвалою суду від 25.09.2014р. прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд на 15.10.2014р.
Ухвалою суду від 15.10.2014р. розгляд скарги було відкладено на 05.11.2014р. з підстав, викладених в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 05.11.2014р. розгляд скарги було відкладено на 24.11.2014р. з підстав, викладених в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 24.11.2014р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд скарги на 08.12.2014р.
Представник скаржника вимоги, викладені у поданій ним скарзі з врахуванням її доповнення підтримав повністю, просив 1) визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчою служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП№41569357 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; 2) визнати недійсною постанову від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження №4156969357 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; 3) зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 01.09.2014р. ВП №41569357 про зупинення виконавчого провадження; 4) зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №41569357, про що винести відповідну постанову.
Представник боржника просив відмовити у задоволенні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з підстав викладених у поданому ним письмовому запереченні вих.№1580 від 31.10.2014р. (вх.№47544/14 від 05.11.2014р.).
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №7901305423761 від 01.12.2014р. вручено 03.12.2014р.
Попередньо Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області надсилав на адресу суду пояснення вих.№09-01-22/В-5-11857 від 17.11.2014р. (вх.№50422/14 від 20.11.2014р.) по суті скарги, в якому зазначив, що вважає оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження такою, що винесена правомірно, оскільки згідно з випискою №63 з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» КП «Червоноградтеплокомуненерго» внесено до вказаного реєстру на підставі наказу Мінпаливенерго України №568 від 10.11.2005 року. На даний момент Верховної радою України процедуру погашення заборгованості підприємствами ПЕК продовжено до 1 січня 2016 року, а згідно вимог п. 15 ч.1 с.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Разом з тим долучив завірені копії матеріалів виконавчого провадження.
Суд вважає за можливе розглянути скаргу на дії ДВС за відсутності представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області по наявним матеріалам, яких достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.05.2013р. позовні вимоги ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково. Стягнуто з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» 3 161 696,90 грн. основного боргу, 145 842,47 грн. пені, 507 078,75 грн. штрафу, 29 168,49 грн. 3% річних, 10 371,79 грн. інфляційних втрат та 68 820,00 грн. судового збору з відстрочкою виконання судорвого рішення до 04.10.2013р. В частині стягнення 9 023,29 грн. інфляційних втрат у задоволенні позову відмовлено.
11.06.2013р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2013р. видано наказ бланк №0036212.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв до виконання наказ господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. та 22.01.2014р. відкрив виконавче провадження №41569357.
Ухвалою суду від 13.02.2014р. виконання рішення у справі відстрочено на три місяці до 13.05.2014р.
Ухвалою суду від 15.05.2014р. виконання рішення у справі відстрочено на один місяць до 15.06.2014р.
Наказ господарського суду Львівської області перебуває у зведеному виконавчому провадженні ЄДРВП №42406943 з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з КП «Червоноградтеплокомуненерго» на користь юридичних осіб на загальну суму 24 030 388,31 грн.
01.09.2014р. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №41569357 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник вважає, що постанову органу ДВС про зупинення виконавчого провадження винесено безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства України, тому вона підлягає визнанню недійсною.
ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на абзац 6 п.3.7. ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», в якій вказано, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2013р.
Предметом позову у справі № 914/1320/13 по якій господарським судом Львівської області прийнято ріщення було стягнення боргу та санкцій за несвоєчасне проведення розрахунків за природний газ отриманий у жовтні-грудні 2012р. Зважаючи на умови п.6.1. договору від 30.09.2011р. №14/2589/11, на підставі якого виник борг, скаржник зазначає, що кінцевою датою оплати за грудень 2012р. є 14.01.2013р., починаючи із вказаної дати й було нараховано штрафні санкції.
Стягнута судом сума боргу складається із суми основного боргу, строк сплати якої настав 14.01.2013р., а також зі штрафних та фінансових санкцій, частина яких нарахована після 01.01.2013р. (розрахункової дати згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Оскільки дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на стягнення заборгованості, що виникла до 01 січня 2013р., і не поширюється на примусове стягнення заборгованості, яка виникла після зазначеної дати, ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» вважає постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження незаконною.
ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» просить: 1) визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчою служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП№41569357 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; 2) визнати недійсною постанову від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження №4156969357 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; 3) зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 01.09.2014р. ВП №41569357 про зупинення виконавчого провадження; 4) зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №41569357, про що винести відповідну постанову.
Розглянувши скаргу на дії органу ДВС, надавши оцінку наявним у справі матеріалам, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відсутності підстав для задоволення скарги.
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 глави 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці в межах прав і обов'язків встановлених ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" керуючись його умовами та вимогами, а також розробленої на виконання цього Закону "Інструкцією про проведення виконавчих дій", затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі - Інструкція).
Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Слід зазначити, що отримавши виконавчий документ, державний виконавець повинен надати оцінку саме виконавчому документу на предмет його відповідності вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
22.01.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження ВП №41569357 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. №914/1320/13.
Постановою від 06.03.2014р. виконавче провадження №41569357 з примусового виконання наказу №914/1320/13 виданого 11.06.2013р. приєднано до зведеного виконавчого провадження №42406943, яке проводить Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
01.09.2014р. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №41569357 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що обставиною, яка зумовлює обов"язкове зупинення виконавчого провадження є внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:
- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";
- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
За змістом вказаного Конституційного рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.
Згідно з абзацом 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо нього зі стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року.
Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом N 2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі N 2711 (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2).
Частиною 2 ст.2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.3 вказаного Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".
Наведений у Законі України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", перелік підстав, за яких виконавче провадження не зупиняється, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення умов договору від 30.09.2011р. № 14/2589/11 купівлі-продажу природного газу, оскільки відповідач не здійснив оплату коштів за отриманий природний газ.
КП "Червоноградтеплокомуненерго" має статус підприємства паливно-енергетичного комплексу та внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу , які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Законі України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи виписки виданої Розрахунковим центром ДП "Енергоринок".
випискою з Реєстру.
Отже, факт включення КП "Червоноградтеплокомуненерго" до вказаного Реєстру, є підставою для обов'язкового зупинення виконавчих проваджень відкритих відносно нього за п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Твердження ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про те, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" поширюється на стягнення заборгованості, що виникла до 01.01.2013р. і не поширюється на примусове стягнення заборгованості, котра виникла після зазначеної дати є безпідставним з огляду на наступне.
Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та рішення Конституційного суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012 у справі №1-26/2012 не ставить умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії
Стаття 37 Закону України „Про виконавче провадження" також не містить будь-яких умов щодо дати виникнення заборгованості. Достатньою та необхідною умовою для зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів незалежно від дати виникнення боргу, є факт внесення підприємства до відповідного Реєстру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення розрахунків у паливно - енергетичному комплексі", прийнятим 03.07.2014р. внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Згідно п. 3.4 вказаного Закону України процедура погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу діє до 01 січня 2016 року.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1.5
Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", спожитий боржником природній газ є енергоносієм і внаслідок неповних розрахунків боржника за нього виникла заборгованість, яка була стягнута рішення господарського суду Львівської області від 29.05.2013р., тому враховуючи правову природу заборгованості та підтверджений факт включення Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" до Реєстру паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, у зв"язку з чим виконавче провадження правомірно зупинено Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Жодними нормативно-правовими актами чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов"язки тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу, державних виконавців не покладено та не входять до їх компетенції.
Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає можливості зупинення виконавчого провадження лише в частині стягнення основного боргу окремо від стягнення штрафних санкцій.
Зважаючи на те, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області правомірно зупинив виконавче провадження, відтак відсутні підстави для задоволення скарги стягувача про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчою служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП№41569357 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; визнання недійсною постанови від 01.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження №4156969357 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 11.06.2013р. у справі №914/1320/13; зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 01.09.2014р. ВП №41569357 про зупинення виконавчого провадження та зобов'язання органу ДВС поновити виконавче провадження ВП №41569357, про що винести відповідну постанову.
За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до абзацу 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України, суд -
1. У задоволенні скарги ПАТ Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у справі №914/1320/13 відмовити повністю.
2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Суддя Сухович Ю.О.