23 липня 2014 р. Справа № 876/5410/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 р., 21.06.2012 р., 22.06.2012 р., 10.07.2012 р., 17.07.2012 р. у справі №2а-0370/1906/12 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області про визнання недійсним припису про усунення порушень законодавства про працю,
встановив:
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 р. у справі №2а-0370/1906/12 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області про визнання недійсним припису про усунення порушень законодавства про працю було відмовлено в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження від 22.06.2012 р. та в ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 22.06.2012 р.
В апеляційній скарзі скаржник просить вказані ухвали скасувати та за участі генерального прокурора в порядку регресу нарахувати штрафні санкції та борги. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвали від 22.06.2012 р. та 25.04.2014 р. наносять шкоду бюджету та підривають мораль суспільства. Скаржник також просить скасувати ухвали від 21.06.2012 р., 10.07.2012 р., 17.07.2012 р. без посилання на конкретні підстави їх скасування.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
21.06.2012 р. опікун ОСОБА_2 в інтересах недієздатної ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області про визнання недійсним припису про усунення порушень законодавства про працю, визнання дійсною постанови щодо накладення на ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу за ст. 188-6 КУпАП та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою від 22.06.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 р., дану позовну заяву в частині визнання дійсною постанови державного інспектора від 14.07.2006 р. щодо накладення на ОСОБА_3 стягнення повернуто позивачу, а ухвалою суду від 22.06.2012 р. в частині решти вимог було відкрито провадження у справі. 21.06.2012 р. ухвали у справі не постановлялись.
За результатом розгляду справи, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р. позов про визнання недійсним припису про усунення порушень законодавства про працю та зобов'язання вчинити дії, залишено без розгляду. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.10.2012 р. апеляційну скаргу на вказану ухвалу було повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. 10.07.2012 р. ухвали у справі не постановлялись.
15.04.2014 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про виправлення описки в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 22.06.2012 р. та в ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 22.06.2012 р., у якій просив виправити описку в назві предмету спору та вказати вимогу про нарахування на фонд заробітної плати митниці штрафні санкції за боржника ОСОБА_3
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суд за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені у судовому рішенні описки, очевидні арифметичні помилки не залежно від того, набрало судове рішення законної сили, чи ні.
При розгляді справи суд першої інстанції підставно встановив, що відповідно до заяви скаржника, підставою виправлень в ухвалах суду від 22.06.2012 р. є не наявність описок чи помилок, а намагання позивача змінити позовні вимоги шляхом додавання позовної вимоги про нарахування на фонд заробітної плати митниці штрафні санкції за боржника ОСОБА_3 Такі позовні вимоги не містяться у позовній заяві.
Скаржник не навів доказів наявності підстав для скасування інших оскаржуваних ухвал, не обґрунтував в апеляційній скарзі підстави їх оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, оскаржувана постанова відповідає закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 199, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 р., 21.06.2012 р., 22.06.2012 р., 10.07.2012 р., 17.07.2012 р. у справі №2а-0370/1906/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Савицька Н.В.