Справа: № 759/14771/14 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко В.В. Провадження № 2а/759/428/14 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови у призначенні пенсії за віком та про зобов'язання відповідача призначити йому з квітня 2014 року пенсію на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він працював на посаді електрозварника та має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Однак відповідач не виконує вимог указаного Закону та безпідставно відмовив у призначенні пенсії.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Управління посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданому 30.09.2006 р. Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1
За даними трудових книжок, уточнюючої довідки ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» № 10797/0/2-12 від 20.12.2012 р., уточнюючої довідки ПАТ «Київхарчобуд» № 364/4 від 17.10.2012 р. позивач, у період з 06.06.1978 року по 05.10.1989 рік та з 17.10.1989 року по 30.06.1993 року працював електрозварником ручного зварювання з повним робочим днем.
14 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Листом від 15.04.2014 року за № 196/09/Х-167, відповідач відмовив у такому призначенні, з тих підстав, що фактично підтверджено факт роботи позивача на посаді електрозварника лише протягом 3 років 7 місяців 10 днів.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (надалі за текстом - «Закон № 1788-XII») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Це положення відтворене в пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (надалі за текстом - «Порядок»), яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Професія електрозварника на час відповідної роботи входила до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки дані записів зроблених в трудовій книжці ОСОБА_2, та довідках свідчать про наявність достатнього стажу роботи на посаді електрозварника для призначення пенсії на пільгових умовах.
Посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують факт роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовано не взято судом до уваги.
Наведеними нормативними актами визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Водночас, у даній правовій ситуації позивачем було надано як трудові книжки, у яких наявні відповідні записи, так і уточнюючі довідки підприємств.
За правилами частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії, за обставин, коли встановлено факт роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання Управління на те, що позивач працював за сумісництвом є помилковим.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 22 грудня 2014 р.
.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мельничук В.П.
Мацедонська В.Е.