Постанова від 18.12.2014 по справі 826/14721/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14721/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишина В.М.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Катамай Г.М.

пр-к позивача Бондаренко В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікс-Оіл» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікс-Оіл», звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту від 05 серпня 2014 року № 1785/26-59-22-12/32854638 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «СТІКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 32854638) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Українська компанія «Модус» (код за ЄДРПОУ 38161150) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 та ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38978551) за період з 01.02.2014 по 31.03.2014»;

- вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати проведення позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 05 серпня 2014 року складено акт №1770/26-55-22-09/39017252 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «СТІКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 32854638) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Українська компанія «Модус» (код за ЄДРПОУ 38161150) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 та ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38978551) за період з 01.02.2014 по 31.03.2014».

Відповідно до зазначеного акту контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 ПК України, ст.ст. 1, 9, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період із 01 січня по 31 березня 2014 року підтвердити неможливо.

Вважаючи дії відповідача щодо складання Акту неправомірними, позивач звернувся з позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем в межах даної справи не оскаржується.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки будь-які рішення, окрім складання акту про неможливість її проведення, відповідачем не приймалися.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Будь-які висновки, викладені в Акті про неможливість проведення перевірки самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушують права платника.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виразились у складанні акту від 05 серпня 2014 року № 1785/26-59-22-12/32854638, задоволенню не підлягають.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції в цій частині - скасувати з ухваленням нового рішення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами(або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірних звірок здійснено не було, то підстави для здійснення в базі даних будь яких коригувань у відповідача відсутні.

Відповідачем в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано обставин та не надано доказів правомірності внесення до інформаційних баз даних органів державної податкової служби України інформації, що містяться в спірному акті.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що має місце порушення прав позивача, які повинні бути поновлені шляхом зобов'язання вчинити дії щодо відновлення цих показників.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року - скасувати в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо складання акту від 05 серпня 2014 року № 1785/26-59-22-12/32854638 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «СТІКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 32854638) з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Українська компанія «Модус» (код за ЄДРПОУ 38161150) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 та ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38978551) за період з 01.02.2014 по 31.03.2014» - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 23.12.14 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

Попередній документ
41987158
Наступний документ
41987160
Інформація про рішення:
№ рішення: 41987159
№ справи: 826/14721/14
Дата рішення: 18.12.2014
Дата публікації: 24.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Іншими міністерствами