Справа: № 826/14463/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к апелянта Морозов П.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -
Позивач звернувся в суд з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014 року №0001324301 та №0001314301.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.09.2014 року №0001314301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив ухвалену постанову в частині скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Дельта Банк» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині не нарахування та не сплати штрафної санкції відповідно до уточнюючої декларації з податку на подану вартість (р.26), поданої за грудень 2013 року, та несвоєчасної сплати податкового зобов'язання у січні 2014 року податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт 27.08.2014 року №953/28-10-43-10/34047020, яким зафіксовано порушення позивачем п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а саме: не нараховано та не сплачено штрафну санкцію відповідно до уточнюючої декларації з податку на додану вартість (р. 26), поданої за грудень 2013 року (реєстраційний номер №9002881702 від 28.01.2014 року) у розмірі 3% від суми збільшення податку на додану вартість, та несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання у січні 2014 року з податку на додану вартість на суму 21 105,83 грн.
10.09.2014 року, на підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001324301, яким на підставі встановленого порушення п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України ПАТ «Дельта Банк» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 268,65 грн.;
- №0001314301, яким на підставі встановленого порушення п. 50.1 ст. 50 на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ПАТ «Дельта Банк» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2 110,58 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє порушення строку сплати податку на прибуток, а тому є протиправним застосування санкцій пп. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.57.1. ст. 57. ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 50.1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п.126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З зазначеної вище норми вбачається, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання в строки визначені законом. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено судом першої інстанції, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року направлено ПАТ «Дельта Банк» засобами електронного зв'язку, який, у відповідності до наявного у матеріалах справи повідомлення, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 28.01.2014 року о 20:02:14.
Оскільки, позивачем надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року після закінчення граничного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість, тобто після 20.01.2014 року, відтак, у позивача виник обов'язок щодо сплати штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми згідно з вимогами п. 50.1 ст. 50 ПК України.
Граничний строк сплати позивачем суми грошового зобов'язання - 30.01.2014 року. Позивачем 29.01.2014 року, відповідно до меморіального ордеру № 7173693, сплачено розмір нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 року (у тому числі розмір податку, вказаного в уточнюючому розрахунку).
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
А тому, виходячи з приписів вищевказаних норм Закону, позивачем в межах граничного строку сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання.
Крім того, відповідно до п. 120.2. ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій у сумі 2 110,58 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральнний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 20.12.14 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.