"17" грудня 2014 р. Справа № 926/1474/14
За позовом прокурора Кіцманського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області та Кіцманської районної державної адміністрації
до відповідачів 1. Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів
2. Товариства з обмеженої відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311»
Про визнання недійсним договору.
Суддя С.О. Миронюк
Представники:
Від позивача 1. - не з'явився.
Від позивача 2. - Бойда Г.В. - представник. Довіреність № 01-12/7-674 від 26.11.2014 р.
Від відповідача 1. - Коватар А.В. - представник. Довіреність від 25.01.2014 р.
Від відповідача 2. - не з'явився.
В судовому засіданні приймав участь прокурор - Марочко - Я.І.
В судовому засіданні приймав участь експерт - Вороненко М.М.
СУТЬ СПОРУ: прокурор Кіцманського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області та Кіцманської районної державної адміністрації звернувся з позовом до Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та Товариства з обмеженої відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» про визнання недійсним договору на проведення русло регулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області № 5-р від 05 травня 2014 р., який укладений між Дністровсько - Прутським басейновим управлінням водних ресурсів та ТзОВ «Пересувна механізована № 311».
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 05.05.2014 р. між Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів та Товариством з обмеженої відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» (підрядник) укладено договір № 5-р на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області. Згідно з умовами цього договору підрядник зобов'язався виконати роботи згідно з проектною документацією та із дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
Проте, на думку прокурора, даний договір був укладений з рядом порушень, а саме:
робочий проект щодо проведення руслорегулюючих робіт на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району мав бути погоджений із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, що сторонами договору зроблено не було;
право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною радою і юридичною або фізичною особою, однак на земельну ділянку водного фонду біля річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району відсутні правовстановлюючі документи на землю та розпорядження Сторожинецької РДА з даного приводу;
для проведення таких робіт обов'язково потрібний висновок державної екологічної експертизи, який у сторін відсутній.
Враховуючи, що при укладенні договору № 5-р від 05 травня 2014 р. сторонами не дотримано вимог чинного законодавства, прокурор вважає, що договір слід визнати недійсним.
Ухвалою суду від 02.10.2014 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 21.10.2014 р.
Ухвалами суду від 21.10.2014 р. та 11.11.2014 р. відкладено розгляд справи на 27.11.2014 р. в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
Ухвалою суду від 27.11.2014 р. продовжено розгляд справи 15 днів в зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі, судове засідання призначено на 17.12.2014 р.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав.
Позивач 1. (Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області) звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з перебуванням його представника у відпустці.
Розглянувши клопотання позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках, за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду спору, суд може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи вищезазначене, з метою уникнення затягування строку вирішення спору та звертаючи увагу на те, що судом вже було прийнято заяву сторін про продовження строку розгляду справи поза межами двомісячного строку на п'ятнадцять днів, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Позивач 2. позовні вимоги підтримав.
Відповідач 1 - Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів у відзиві на позов заперечує доводи прокурора, посилаючись на те, що 05.05.2014 р. Дністровсько-Прутським БУВР та ТзОВ «Пересувна механізована колона № 311» укладено договір № 5-р на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області, який укладений у відповідності до вимог Цивільного та Господарського кодексів України і не суперечить чинному законодавству. Також зазначає, що Замовником руслорегулюючих робіт є Дністровсько-Прутське басейнове управління (крім експлуатаційних зон мостових переходів, газопроводів) тому, у відповідності до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 557 із суб'єктами господарювання укладаються договори підряду, відповідно до чого і був укладений такий договір із ТзОВ «Пересувна механізована колона № 311» на виконання вказаних робіт згідно умов договору.
Умови проведення робіт визначені "Порядком організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим видаленням гравійно-піщаної суміші, схваленого Колегією Чернівецької облдержадміністрації 09.08.2010 р. №12/2 (із змінами від 29.04.2011 р. №4/3). Збірником офіційних документів №7"2011 "Про експертизу проектів будівництва" (№21-12/5287/0/6-11 від 25.06.2011 р.) визначено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва, які належать до IV-V категорій складності, не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів І-ІІІ категорій складності. Також зазначає, що у п.4 Постанови КМ України №502 від 13.05.1996 р. чітко зазначено, що у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням, громадянам, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт, а відтак вважає, що даний вид руслорегулюючих робіт не потребує оформлення земельних ділянок в тимчасове користування. Відповідно до цього, просить в задоволені позову відмовити.
Відповідач 2 - ТзОВ «Пересувна механізована колона № 311» у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що спірний договір не суперечить вимогам цивільного законодавства, а також загальним умовам укладання господарських договорів, передбачених статтею 179 Господарського кодексу України.
Правочин вчинено в інтересах суспільства, а саме: роботи з розчистки та регулювання русел річок проводяться водогосподарськими організаціями в рамках Загальнодержавної програми розвитку водного господарства за напрямами щодо захисту від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Карпатського регіону. Складовою цієї Загальнодержавної цільової програми затвердженої законом України від 24.05.2012р. № 4836 є Комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету. До її заходів по Чернівецькій області включено регулювання русел річок протяжністю 81,7 км вартістю 27,11 млн. грн.
Умови проведення робіт визначені "Порядком організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим видаленням гравійно-піщаної суміші, схваленого Колегією Чернівецької облдержадміністрації 09.08.2010 р. № 12/2 (із змінами від 29.04.2011р. № 4/3). Вказаний порядок затверджується місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою регулювання зазначеної діяльності на регіональному рівні, у найбільш паводконебезпечних областях України. Як зазначено в листі Державного агентства водних ресурсів України № 3556\8\11-14 від 16.07.2014 року, з метою економії бюджетних коштів виконання робіт із розчистки та регулювання русел річок може здійснюватися за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законом, у тому числі із залученням інвесторів. Отже, метою укладання договору є: по-перше - економія бюджетних коштів, а по-друге - захист від руйнування берегів річок, недопущення їх ерозії, підмиву берегозахисних споруд тощо.
Законодавчих вимог щодо необхідності оформлення у користування земельного фонду під водними об'єктами при проведенні робіт із розчистки та регулювання русел річок (без елементів капітального будівництва) немає. Крім того, наявність чи відсутність правовстановлюючого документу на право користування землями водного фонду для розчистки русла річки не впливає на дійсність правочину, а тому не є підставою для визнання договору недійсним.
На момент порушення провадження по даній справі ТзОВ «Пересувна механізована колона № 311» робочий проект № Б-2951-13 "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла річці Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області» пройшов експертизу. За результатами розгляду проектної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотримання вимог міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, кошторисної частини проектної документації.
Вимога щодо отримання окремого висновку державної екологічної експертизи по проектах на виконання робіт, які віднесені до об'єктів підвищеної небезпеки Законом України "Про екологічну експертизу" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду" не передбачена.
Отже, якщо у сторін є загальний позитивний експертний висновок Державного підприємства - ДП "Укрдержбудекспертиза" на робочий проект, на підставі якого сторони передбачали виконання робіт по розчистці русла річці Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області в рамках укладеного договору, а тому відсутні підстави для визнання цього правочину недійсним.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення всіх повноважених представників сторін та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -
05.05.2014 р. між Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів та Товариством з обмеженої відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» (підрядник) укладено договір № 5-р на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області. Згідно п.п.1, 2 розділу 1 якого Підрядник зобов'язався виконати роботи згідно з проектною документацією та із дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Склад та обсяг робіт, які підлягають виконанню, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.п.1, 2 розділу 2 Договору - розрахунки з БУВР за проведення технічного нагляду Підрядник проводить на підставі постанови КМУ від 16.11.2002р. № 1743 та калькуляції, розробленої і затвердженої БУВР. Кошти, що підлягають перерахуванню на рахунок БУВР за проведення технічного нагляду складають 300 грн. з розрахунку на один місяць.
Умовами розділу 3 Договору встановлено, що для контролю за технологією та об'ємами виконаних робіт на ділянці їх проведення Підрядник зобов'язаний мати проектну документацію, договір на проведення робіт на землях водного фонду, вести журнал реєстрації та інше.
Строк дії Договору сторонами узгоджено в розділі 4, а саме: "договір набуває чинності з моменту його укладення та підписання сторонами і діє до кінця року".
Проектною документацією передбачено здійснення руслорегулюючих робіт з частковим видаленням гравійно-піщаної сировини за межі річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області. Технічний нагляд за проведенням руслорегулюючих робіт та контроль за технологією і об'ємами виконаних робіт на ділянці їх проведення здійснює Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів як замовник.
Прокурор Кіцманського району Чернівецької області в позовній заяві вважає договір № 5-р від 05.05.2014 р. таким, який укладено з порушенням чинного законодавства, а саме: робочий проект щодо проведення руслорегулюючих робіт на річці Прут (ділянка 2) біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області повинен бути погоджений із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, що сторонами договору зроблено не було; право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною радою і юридичною або фізичною особою, однак на земельну ділянку водного фонду відсутні правовстановлюючі документи на землю та розпорядження Кіцманської РДА з даного приводу; для проведення таких робіт обов'язково потрібний висновок державної екологічної експертизи, який у сторін відсутній. Відповідно до цього, вказують, що такий підлягає визнанню недійсним з посиланням на ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, а також ст. 207 Господарського кодексу України.
Таким чином в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 628 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості. Дані положення також закріплено і в ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, відповідно до якої при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У п. 2.12 вищевказаної Постанови, також зазначено якщо в законі не передбачено вид договору, то господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначити свої взаємовідносини через договори, що містять елементи різних договорів і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов'язки. У таких випадках господарському суду необхідно дати оцінку усім умовам договору, з'ясувати законність застосування актів законодавства, елементи яких складають зміст договору та обставини їх виконання і, приймаючи рішення, застосувати законодавство, яке відповідає умовам договору та діям сторін, вирішити питання законності частин договору за правилами, що стосуються визнання правочинів недійсними. Пункту 2.1 передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст.215, 216 ЦК України, ст.ст.207,208 ГК України.
З матеріалів та обставин справи вбачається, що юридичні особи, а саме: Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів та «Пересувна механізована колона № 311», які вчиняли спірний правочин, мали необхідний обсяг цивільної правоздатності. Волевиявлення кожної із сторін було вільним, і сторони у відповідності до статті 179 Господарського кодексу України мали право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Договір укладено у простій письмовій формі, у відповідності до ст. ст. 205, 207 Цивільного кодексу України, а також додатку № 1 до "Порядку організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим видаленням гравійно-піщаної суміші", схваленого Колегією Чернівецької облдержадміністрації 09.08.2010 р. № 12/2 (із змінами від 29.04.2011р. № 4/3). Такий правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Судом встановлено, що роботи з розчистки та регулювання русел річок проводяться водогосподарськими організаціями в рамках Загальнодержавної програми розвитку водного господарства за напрямами щодо захисту від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Карпатського регіону. Складовою цієї Загальнодержавної цільової програми, затвердженої законом України від 24.05.2012р. № 4836 є Комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Прут та Сірет. До її заходів по Чернівецькій області включено регулювання русел річок протяжністю 81,7 км вартістю 27,11 млн. грн. Роботи по вказаній програмі повинні проводитись за рахунок державного бюджету, але у 2013-2014 роках Дністровсько-Прутське БУВР не отримувало із державного бюджету коштів на проведення цих робіт. Тому для недопущення ерозії берегів, підмиву берегозахисних та протипаводкових споруд, затоплення та підтоплення прибережних територій здійснюються руслорегулюючі заходи, із залученням суб'єктів господарювання, яким для покриття витрат на проведення робіт надається можливість на видалення за межі русла частини гравійно-піщаної суміші (ГПС), алювіальних відкладів.
Умови проведення робіт визначені "Порядком організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим видаленням гравійно-піщаної суміші" схваленого Колегією Чернівецької облдержадміністрації 09.08.2010 р. № 12/2 (із змінами від 29.04.2011р. № 4/3). Вказаний порядок затверджується місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою регулювання зазначеної діяльності на регіональному рівні, у найбільш паводконебезпечних областях України.
З метою економії бюджетних коштів виконання робіт із розчистки та регулювання русел річок може здійснюватися за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законом, у тому числі із залученням інвесторів, що прямо зазначено в листі Державного агентства водних ресурсів України № 3556\8\11-14 від 16.07.2014 р.
В робочому проекті № Б-2951-13 "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла р. Прут булі с. Бурдей Кіцманського району Чернівецької області" (розділ ОВНС) вказано, що "здійснення руслорегулюючих робіт являється вимушеною мірою, пов'язаною із необхідністю захисту берегів від розмиву паводковими водами", "запобігається деградація навколишнього середовища, забезпечується екологічно безпечна господарча діяльність, не порушуються сприятливі перспективи соціально-економічного розвитку регіону, виключається загроза для життя і здоров'я місцевого населення".
Листом від 16.07.2014 року Державне агентство водних ресурсів України повідомило Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, що роботи з розчистки та регулювання русел річок реалізуються в рамках Загальнодержавної програми розвитку водного господарства за напрямами щодо захисту від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Карпатського регіону.
Відповідно до п.1 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 557, дозволи видаються на проведення будівельних і днопоглиблювальних робіт, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій. Пунктом 2 Порядку визначено, що дія цього Порядку не поширюється на випадки проведення робіт, пов'язаних з: природоохоронною та протипаводковою діяльністю, яку проводять Держводагентство та організації, що належать до сфери його управління.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про відсутність обставин, які б свідчили про те, що зміст оспорюваного договору № 5-р від 05.05.2014 р. суперечить суспільним інтересам та роботи по ньому не потребують спеціального дозволу.
Прокурор посилаються на те, що оспорюваний ним правочин є недійсним через відсутність екологічної експертизи.
Проте, слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України. На дату підписання сторонами договору № 5-р від 05 травня 2014 р. такий перелік було затверджено постановою КМ України № 808 від 28.08.2013 року. Відповідно до частини третьої статті 34 Закону порядок передачі документації на державну екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 статті 37 Закону "Про екологічну експертизу" встановлює, що експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У відповідності до абзацу першого частини другої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форм власності, які відповідають критеріям визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. На виконання цієї законодавчої норми постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року затверджено "Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи".
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під проектною документацією законодавець розуміє затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Наданий ТзОВ "Пересувна механізована колона № 311" робочий проект № Б-2951-13 "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла річки Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області" відповідає законодавчо встановленим ознакам проектної документації та розроблений у відповідності до відомчих будівельних норм ВБН В.2.4-33-2.3-2000 "Регулювання русел річок. Норми проектування".
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 15 Закону України "Про екологічну експертизу" в документації на об'єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і заяви про екологічні наслідки діяльності. Це ж правило передбачено і Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Наявний у матеріалах справи поданий ТзОВ "Пересувна механізована колона № 311" окремий розділ "Оцінка впливів на навколишнє середовище по робочому проекту "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла річки Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області" відповідає законодавчо встановленим ознакам проектної документації. Вказаний розділ ОВНС до робочого проекту розроблений у відповідності до державних будівельних норм України, зокрема ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд". Як зазначено в цьому розділі робочого проекту "метою проведення оцінки впливів на навколишнє середовище є обґрунтування доцільності проектованої діяльності при здійсненні руслорегулюючих робіт з розчистки та часткового видалення алювіальних відкладів за межі русла річки Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області по забезпеченню нормативного стану оточуючого середовища та екологічної безпеки".
Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 23.05.2011 року "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури".
Судом встановлено, що філія ДП "Укрдержбудекспертиза" в Чернівецькій області включена до переліку організацій, що проводять державну експертизу проектів, і здійснює таку діяльність з 23.06.2011 року.
З експертного звіту № 26-1597-14 від 26.11.2014 року щодо розгляду проектної документації за робочим проектом "Коригування робочого проекту № Б-2951-13 "Регулювання та розчистка з частковим видаленням алювіальних відкладів за межі русла річки Прут біля села Бурдей Кіцманського району Чернівецької області" вбачається, що експертизу проводило Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи" ( ДП "Укрдербудекспертиза, філія у Чернівецькій області). Головним експертом проекту є Шапатаєва Н.М. (сертифікат АЕ№001456), відповідальними експертами проекту є Вороненко М.М.(сертифікат АЕ № 000402) та Бернік О.М.(сертифікат АЕ 00018). При цьому, згідно кваліфікаційного сертифікату відповідальний експерт проекту Вороненко М.М. має право проводити експертизу проектної документації у частині забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.
Даним висновком, встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва. Санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, кошторисної частини проектної документації.
Слід зазначити, що порядок проведення екологічної експертизи визначено розділом VІ Закону України "Про екологічну експертизу".
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про екологічну експертизу" експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". З цієї правової норми вбачається, що не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів І-ІІІ категорії складності. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які належать до ІV і V категорій складності щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження тощо.
Судом встановлено, що на момент проведення державної експертизи робочого проекту діяли ДСТУ-Н В В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" (зі змінами та доповненнями).
Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об'єктів до ІV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї правової норми 27.10.2011 року постановою №557 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до ІV і V категорій складності. Відповідно до ч.3 цієї ж статті віднесення будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною документацією і замовником будівництва.
З робочого проекту вбачається, що замовник (Дністровсько-Прутське БУВР) і проектна група Кіцманського МУВГ визначили категорію складності об'єкту - І. З цим погодилися експерти, які здійснювали експертизу проектної документації.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі мали право відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" та статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не проводити екологічну експертизу проектної документації. Також, відсутність обов'язку відповідачів подавати на експертизу проектну документацію передбачена і в статтях 7 та 14 Закону "Про екологічну експертизу", статті 27 Закону "України "Про охорону навколишнього середовища", в яких законодавець чітко визначив, що є об'єктами державної екологічної експертизи. Серед цих об'єктів немає проектної документації з руслорегулюючих робіт, що віднесені до І категорії складності.
У п.3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 ЦК України є оспорюваним.
Ліцензія є необхідною для здійснення деяких видів господарської діяльності, зазначених у ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Таким чином, виконання руслорегулюючих робіт не відноситься до ліцензійного виду господарської діяльності, як і не є висновок екологічної експертизи дозвільним документом (ліцензією) на виконання цих робіт, а відтак безпідставними є посилання прокурора на те, що підставою для визнання недійсним договору № 5-р від 05.05.2014 р. є відсутність на момент його укладення висновку екологічної експертизи.
Із оспорюваного Договору № 5-р від 05.05.2014 р. вбачається, що замовником руслорегулюючих робіт є Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів (державна установа) засновником якого є Державне агентство водних ресурсів України (центральний виконавчий орган) діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Як вбачається з обставин справи, державного акту на землі водного фонду під річкою Прут немає ані Дністровсько-Прутське БУВР, ані територіальні громади.
Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть надаватися у постійне користування державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури.
Проведення підрядних робіт із розчистки та регулювання річок не належать до зазначених заходів. Розчистка та регулювання русел річок, як вже зазначалося, проводиться в рамках Загальнодержавної програми розвитку водного господарства за напрямами щодо захисту від шкідливої дії вод та комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Карпатського регіону.
У відповідності до ст.86 Водного кодексу України, якою регламентовано проведення робіт на землях водного фонду, не передбачена необхідність оформлення у користування земельних ділянок водного фонду при проведені робіт на них. При цьому, роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд (капітальних споруд) проводяться з урахуванням вимог законодавства у сфері будівництва, архітектури, містобудування та земельного законодавства.
Про це прямо зазначено у постанові Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996 року "Про затвердження порядку користування землями водного фонду". Так, відповідно до пункту 4 цієї урядової постанови в тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами надаються земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів. В даному випадку мова йде про роботи, що виконуються не на прибережних смугах річки Прут, а на земельних ділянках дна цієї річки.
Таким чином, отримання сторонами земельної ділянки у тимчасове користування для виконання руслорегулюючих робіт законодавець не вимагає, а тому зазначене не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 13.05.1996 року "Про затвердження порядку користування землями водного фонду" окремі дозволи на проведення робіт на земельних ділянках річок надаються лише на роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобування корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурових та геологорозвідувальних робіт. Як встановлено судом, вказані вище роботи товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Буковинський завод будівельної кераміки" не проводив, корисні копалини не видобував. А тому дозволу на проведення цих робіт не потрібно.
Це ж правило, як зазначалось вище, встановлено постановою Кабінету Міністрів України №557 від 12.07.2005р. "Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду", відповідно до якого проведення робіт, пов'язаних з природоохоронною та протипаводковою діяльністю, яка проводиться Держводагенством та організаціями, що належать до сфери його управління не потребують отримання окремого дозволу.
Отже, судом встановлено, що законодавчих вимог щодо необхідності оформлення у користування земельного фонду під водними об'єктами при проведенні робіт із розчистки та регулювання русел річок (без елементів капітального будівництва) немає. Крім того, наявність чи відсутність правовстановлюючого документу на право користування землями водного фонду для розчистки русла річки не впливає на дійсність правочину, а тому не є підставою для визнання договору № 5-р від 05.05.2014 р. недійсним.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 17 грудня 2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 22 грудня 2014 р.
Суддя С.О. Миронюк