Справа: № 826/5890/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
17 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни і видати відповідне посвідчення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 у 1986 році працював водієм на Київському автотранспортному підприємстві 23056. Після аварії на Чорнобильській АЕС позивача з 02.04.1986 року по 05.04.1986 року було направлено на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, де він разом з іншими водіями підприємства брав участь у роботах по здійсненню евакуаційних заходів.
Вищезазначені обставини підтверджуються наданими копіями документів, які містяться в матеріалах справи, а саме: трудовою книжкою (а.с.12), путівними та маршрутними листами (а.с.8, 9), нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3, який перебував на посаді директора Київського АТП і був начальником цивільної оборони у 1986 році (а.с.14), довідкою Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24.02.2012 року (а.с.10).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії КИО-І №294565 (а.с.7), позивачу встановлено ІІ групу інвалідності на підставі акта №803 огляду МСЕК, вказано причину інвалідності, а саме захворювання, пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, ОСОБА_2 визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Київською міською державною адміністрацією (а.с.11).
В зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
Відповідач листом №1617-3475 від 24.03.2014 року повідомив позивача про відсутність правових підстав для встановлення позивачу статусу інваліда війни у зв'язку з відсутністю відомостей та належних документів на підтвердження факту участі позивача у складі формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Беручи до уваги надані докази, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо участі позивача у складі формувань цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримання захворювання внаслідок участі в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
А отже, доводи відповідача в апеляційній скарзі, якими мотивується відмова у задоволенні вимог позивача, щодо необхідності документального підтвердження залучення позивача до складу формувань цивільної оборони - необгрунтовані, та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, які відповідають вимогам належності та допустимості, передбаченими ст.70 КАС України, і містять необхідну інформацію щодо предмету доказування.
Так, приписами абз.2 п.7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 року, встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до п.12 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, посвідчення, зазначені в пунктах 3, 4 і 5, зокрема «Посвідчення інваліда війни», видаються інвалідам війни на підставі одного з таких документів: «Удостоверение инвалида Отечественной войны», «Удостоверение инвалида о праве на льготы», для малолітніх в'язнів - «Удостоверение» і довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, довідки, видані органами Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Мінпраці.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни, крім інших категорій громадян, належать також особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на інформаційні листи Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки перелік осіб, які належать до інвалідів війни не містить уточнень та застережень відносно того, які саме формування цивільної оборони відносяться до формувань, залучення до складу яких надає право на надання статусу інваліду війни, що узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 20.07.2011 року у справі №К-36579/10, де крім іншого вказано, що дані листи носять інформаційний характер та не мають ознак нормативно-правового акту, а тому не можуть бути використані, як правова підстава, що врегульовує порядок прийняття таких рішень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни є протиправною, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, належним чином не довів та не обгрунтував провомірність своєї позиції.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 04.06.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.