Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" грудня 2014 р.Справа № 922/4727/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Стоянові А.С.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна комерційна фірма "В.І.А." (м. Харків)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Будтех" (м. Харків)
про стягнення 42382,50 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Андреєвої Н.С. (довіреність від 01.08.14 р.),
відповідача - Шляхтич О.О. (довіреність від 13.08.14 р.),
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 42382,50 грн. безпідставно набутих грошових коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не повернув решту отриманих коштів в сумі 42382,50 грн., перерахованих йому на умовах передоплати за надання послуг з оренди обладнання, посилаючись на ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Позивач надав письмові уточнення повних найменувань сторін, в яких вказав, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців станом на 18.11.2014 р. повне найменування позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна комерційна фірма "В.І.А." та відповідно відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП Будтех".
Розглянувши ці уточнення, суд вважає за можливе прийняти їх у наданій редакції.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що перераховані позивачем грошові кошти не є безпідставно набутими відповідачем, оскільки вони перераховувались за договором, та є оплатою послуг, наданих відповідачем позивачу раніше. Також, у відзиві на позов відповідач зазначає, що твердження позивача щодо ненадання послуг на суму попередньої оплати суперечать реальним обставинам справи, які вже встановлені постановою ХАГС від 28.08.2014 р. у справі №922/2361/14 та постановою ВГСУ від 28.10.2014 р. Крім того, відповідач вказує, що повідомлення про припинення договору, розірвання або відмову від нього позивачем відповідачеві не надсилалось, отже строк виконання зобов'язань за ним не настав.
Також, відповідач надав пояснення до відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
21.02.2011 р. між сторонами був укладений договір оренди №000000651 (надалі - договір), за яким орендодавець (відповідач) надає орендарю (позивачу) у тимчасове платне користування обладнання, а орендар (позивач) зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату та, по закінченню строку оренди, повернути йому зазначене обладнання.
Умовами зазначеного договору передбачено, що передання орендованого майна в оренду та повернення його з оренди здійснюється по акту приймання-передачі обладнання.
Відповідно до п. 1.2 договору, найменування обладнання, вартість обладнання та ціна оренди зазначаються в додатку до даного договору, вартість та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, вказуються в акті прийому-передачі обладнання в оренду, які є невід'ємними частинами договору і підписуються уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата за користування орендованим обладнанням нараховується на підставі розцінок орендодавця із розрахунку за одну добу та зазначається в акті прийому-передачі, який затверджується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.1 цього ж договору сторони визначили, що орендар здійснює передплату за користування орендованим обладнанням у розмірі 100% на підставі виставленого орендодавцем рахунку шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 5.1 договору, з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок орендодавця або будь-яким іншим засобом, за оренду окремих одиниць техніки, на підстав наданого рахунку, орендодавець впродовж п'яти днів зобов'язується передати, а орендар - прийняти обладнання, зазначене в акті приймання-передачі.
Згідно з п. 4.1 вказаного договору строк оренди обладнання має мінімальну одиницю виміру одна доба або 24 години. Доба починає перебіг з моменту передачі обладнання в оренду та закінчується наступного дня.
Відповідно до п. 4.2, п. 4.4 договору оренди №000000651 від 21.02.2011 р., мінімальний строк оренди складає 1 добу. У випадку, якщо орендар хоче подовжити термін оренди, він має письмово повідомити про це орендодавця за 48 годин до закінчення строку оренди.
Згідно з п. 8.1 вказаного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного його виконання сторонами.
В протоколі погодження цін від 22.02.2011 р., який є додатком та невід'ємною частиною договору оренди №000000651 від 21.02.2011 р., сторони погодили, що в оренду передається шов резчик WERK CS-500H вагою 100 кг та загальною вартістю 16000,00 грн., вартість оренди обладнання протягом 1-3 діб складає 270,00 грн. на добу, а понад 3 діб - 240,00 грн. на добу.
Відповідач повністю виконав свої зобов'язання по договору оренди, передавши позивачу в оренду обладнання, а саме: шов резчик WERK CS-500H вагою 100 кг, що підтверджується копією акту передачі обладнання в тимчасове користування від 22.02.2011 р., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та засвідчений їх печатками.
Як свідчать матеріали справи, позивач не повернув відповідачу орендоване обладнання, а саме: шов резчик WERK CS-500H вагою 100 кг.
Посилання позивача на доповідну записку від 25.02.2011 р. як на доказ повернення відповідачу орендованого по договору майна, суд вважає безпідставними, оскільки згідно пункту 6.2.9 договору оренди №000000651 від 21.02.2011 р. належним та допустимим доказом повернення орендованого по договору майна є тільки акт прийому-передачі обладнання в комплектному і технічно справному стані.
Посилання позивача на те, що: жодних інших актів, крім актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-448 від 31.01.2012 р., №ОУ-612 від 31.08.2012 р., №ОУ-730 від 31.10.2012 р. та №ОУ-738 від 31.10.2012 р., між позивачем та відповідачем не укладалось; жодних інших послуг з оренди обладнання відповідачем позивачу не надавалось, суд також вважає безпідставними, оскільки з копії акту №ОУ-730 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2012 р. убачається надання відповідачем позивачу в оренду риштувань, тобто іншого обладнання, ніж визначено договором.
Крім того, вищевказані твердження позивача суперечать обставинам, які вже встановлені постановами Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 р. та Вищого господарського суду України від 28.10.2014 р. по справі №922/2361/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Будтех" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна комерційна фірма "В.І.А." (м. Харків) про стягнення 15487,14 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач по актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) надавав позивачу в оренду інше обладнання, ніж визначено договором оренди від 21.02.2011 р. №000000651, оскільки акти не містять посилання на цей договір.
Як встановив апеляційний господарський суд, "платіжним дорученням №7 від 23.06.2011 р. на суму 800,00 грн. відповідач оплатив виставлений позивачем рахунок № 232 від 23.06.2010 р. на суму 800,00 грн.; платіжним дорученням № 54 від 25.07.2011 р. на суму 3685,00 грн. відповідач оплатив виставлений позивачем рахунок № 279 від 13.07.2011 р. на суму 3685,00 грн.; платіжним дорученням № 17 від 26.06.2012 р. на суму 1660,00 грн. оплачено рахунок № 337 від 26.06.2012 р. на суму 1660,00 грн.; платіжним дорученням № 19 від 26.06.2012 р. на суму 4530,00 грн. оплачено рахунок № 341 від 26.06.2012 р. на суму 4530,00 грн.
Разом з тим, платіжним дорученням № 14 від 30.06.2011 р. на суму 550,00 грн. відповідач частково оплатив виставлений позивачем рахунок № 246 від 30.06.2011 р. на суму 1350,00 грн.; та платіжним дорученням № 220 від 14.12.2011 р. на суму 10387,00 грн. відповідач частково оплатив виставлений позивачем рахунок № 561 від 09.11.2011 р. на суму 20387,00 грн., тобто ці рахунки не оплачені у повному обсязі, має місце заборгованість.
Зазначені платіжні доручення не можуть бути доказом сплати орендної плати по спірним актам виконаних робіт, оскільки ці платіжні доручення свідчать про оплату послуг з оренди, наданих відповідачу за попередній період.
Крім того, ні з зазначених платіжних доручень, ні з рахунків, які виставлялись відповідачу, не вбачається, що здійснені відповідачем проплати стосуються спірних актів, а саме: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-448 від 31.01.2012 р., № ОУ-612 від 31.08.2012 р., № ОУ-730 від 31.10.2012 р. та № ОУ-738 від 31.10.2012 р.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати послуг з оренди обладнання, визначеного в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012 р. № ОУ-448, від 31.08.2012 р. № ОУ-612, від 31.10.2012 р. № ОУ-730 та від 31.10.2012 р. № ОУ-738, роботи відповідачем були прийняті належним чином, але не оплачені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати в сумі 5538,50 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.".
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 р. по справі №922/2361/14 залишено постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 р. у справі №922/2361/14 без зміни, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.А." - без задоволення.
Посилання позивача на те, що він після припинення договору оренди на умовах передоплати перерахував грошові кошти у розмірі 57522,50 грн. відповідачу, а відповідач надав послуги лише на 15140,00 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, договір оренди №000000651 від 21.02.2011 р. не припинив свою дію; по-друге, позивач не повернув відповідачу орендоване по договору майно - шов резчик WERK CS-500H вагою 100 кг.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Оскільки між сторонами укладений договір оренди, то підстав для повернення відповідачем сплачених позивачем коштів, як безпідставно отриманих, немає.
В зв'язку з чим, суд вважає безпідставним посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, оскільки позивач перерахував відповідачу грошові кошти по рахункам, в яких є посилання на договір, і в призначенні платежу в платіжних дорученнях позивач теж посилається на договір, що свідчить про обізнаність предмету сплати коштів, а відтак ці грошові кошти сплачені позивачем по договору і не можуть вважатися безпідставно сплаченими, набутими чи збереженими.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.
Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 15.12.2014 р.
Суддя В.І. Ольшанченко