ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" грудня 2014 р. Справа № 809/2377/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Скільського І.І.
за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.,
представника позивача - Кисилиця Х.М.,
представника відповідача - Цахнюк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою суду від 06.10.2014 року допущено заміну неналежного відповідача - Калуський УДМС в Івано-Франківській області на належного відповідача - Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області (а.с40).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.02.2014 року позивач зареєстрував своє постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , в квартирі яка на підставі типового договору найму належить його тітці ОСОБА_2 . Реєстрацію місця проживання, за зазначеною адресою, здійснено Калуським РВ УДМС в Івано-Франківській області на підставі поданих ним зразків необхідних для цього документів, що визначені Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077. У квітні місяці 2014 року, з листа Калуського РВ УДМС в Івано-Франківській області, позивач дізнався, що реєстрація його місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , анульована, без жодних пояснень та причин. Вважає, що діями Калуського РВ УДМС в Івано-Франківській області, порушено його права та вимоги статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», оскільки ним було подано всі необхідні для реєстрації його місця проживання документи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю. Додатково пояснила, що відповідачем ототожнено поняття балансоутримувача як власника житла у зв'язку з чим вказується на необхідність при здійсненні реєстрації місця проживання позивача, отримання погодження балансоутримувача будинку (отримання згоди). Вказала, що на час розгляду даної справи, право власності на це житло не зареєстровано взагалі, відповідачем не надано жодних доказів про перебування вказаного житла у власності балансоутримувача, а подана довідка балансоутримувача не є доказом права власності. Окрім цього у відповідності до типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду Наймач, якою є ОСОБА_2 , має право вселяти в займане нею житло інших осіб, без будь-яких погоджень чи дозволів, а тому для реєстрації місця проживання позивача, в даному випадку, необхідна згода на це ОСОБА_3 .
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених в письмових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.31-32). Зазначила, що зняття з реєстрації місця проживання позивача відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства України, з дотриманням усіх необхідних умов. Просила відмовити позивачу у задоволені позову повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
28.02.2014 року головним спеціалістом Калуського РВ УДМС України в Івано-Франківській області, здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 ., та внесено відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання позивача (зворотній бік а.с.5).
22 березня 2014 року начальником Калуського МВ УДМС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 проведено службову перевірку правомірності реєстрації гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки складено висновок. На підставі виявлення порушень, що безпосередньо наведені у висновку, начальник Калуського МВ УДМС України в Івано-Франківській області, прийняв наступне: 1.Реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 вважати неправомірною. 2.Анулювати рішення щодо реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 . 3.Про прийняте рішення повідомити гр. ОСОБА_1 та балансоутримувача даного житла КП ЖЕО №4. 4. Надіслати змінені відомості про реєстрацію місця проживання в Україні в адресно-довідковий підрозділ та талон з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою «скасування попередніх відомостей»(а.с.35).
Відповідачем про прийняте рішення, позивача повідомлено листом від 26.03.2014 року. У листві вказано, що згідно розділу 7 Наказу №1077 від 22.11.2012 року , реєстрація місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 в результаті службового розслідування анульована, оскільки являється неправомірною. Запрошено на прийом до територіального підрозділу ДМС України для внесення відповідних відомостей до паспортного документа (а.с.6).
Не погодившись із прийнятим рішенням керівника територіального підрозділу ДМС України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 20 статті 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011, Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) (стаття 7Положення).
Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи, зняття з реєстрації, регламентовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі-Закон) та Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012р., та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421(далі-Порядок).
Згідно ст. 6 Закону, реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Відповідно до приписів статті 7 Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Аналогічні положення містяться в Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Скасування реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання особи, визначено розділом 7 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства (п. 7.1Положення).
У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі-територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю (7.2 Порядку).
Як встановлено в судовому засіданні, з пояснень представника відповідача, підставою для проведення перевірки підстав реєстрації /зняття з реєстрації місця проживання/перебування позивача послужив лист №141/02 від 11.03.2014 року, що надійшов з виконавчого комітету Калуської міської ради на адресу начальника Калуського РВ УДМС в Івано-Франківській області, щодо надання інформації та копій підтверджуючих документів про дату, правові підстави реєстрації осіб, за адресою АДРЕСА_1 (а.с.62).
Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку складеного та затвердженого начальником Калуського РВ УДМС України в Івано-Франківській області Бердан Ю.Г., рішення про скасування реєстрації місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 прийнято у зв'язку з проведенням її з порушенням законодавства. Зокрема таке порушення полягає в тому, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , здійснена без погодження балансоутримувача будинку. Окрім того, при здійсненні реєстрації місця проживання позивача основний квартиронаймач ОСОБА_2 згідно доручення доручає громадянину ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями (ст.5 Житлового кодексу України ), щодо її постановки на реєстраційний облік в органах Державної міграційної служби, а не нотаріальний дозвіл на вселення в житло.
Таким чином, підставою для прийняття керівником Калуського РВ УДМС в Івано-Франківській області рішення про скасування реєстрації місця проживання позивача стало, те що реєстрація місця проживання здійснена без погодження балансоутримувача будинку, та без нотаріального дозволу наймача ОСОБА_2 на вселення в житло.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до довідки госпрозрахункового відділу приватизації державного житла при управлінні житлово-комунального господарства міської ради № від 01.10.2014 року, квартира АДРЕСА_2 , не приватизована, знаходиться на балансі Калуської міської ради (а.с.36).
Згідно ст. 61 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок (ст.63 ЖК України).
Статтею 65 Житлового кодексу України визначено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що 07 вересня 2005 року між директором КП ЖЕО №4 В.Фурда в особі керівника, що діє на підставі статуту (далі-наймодавець) з однієї сторони і гр. ОСОБА_2 (далі-наймач) з другої сторони на підставі ордеру №85 від 19.02.1976 р., рішення №25 від 17.02.1976 року, укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (а.с.7). Відповідно до предмету договору наймодавець надає наймачу у безстрокове користування житло квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що складається з 2-ох кімнат житловою площею 27,83 кв.м.
Вказаним договором визначено обов'язки наймодавця (п.1.2 -1.2.5 Договору) і наймача (п.1.3-1.3.7Договору), права наймодавця (п.2.1-2.1.6 Договору) та наймача (п.2.2-2.2.8.). Так, відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Договору, наймач має право вселяти відповідно до законодавства в займане ним житло інших осіб.
Таким чином, наймач - ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 Житлового кодексу України, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Типового договору найму житла, має право вселяти в займане нею житло інших осіб, без погодження чи отримання дозволу балансоутримувача будинку, а тому, в даному випадку, для здійснення реєстрації місця проживання позивача, за вказаною адресою необхідна згода на це наймача - ОСОБА_2 .
18 жовтня 2014 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , довіреністю, яка посвідчена приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Зіняк О.І.,уповноважила ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , які діють самостійно один від одного вчиняти від її імені дії, що виникають з адміністративно-правових відносин, а саме: бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні будь-яких питань, що її стосуватимуться, в тому числі займатися та оформляти документи, що стосуються постановки на реєстраційний облік в органах державної міграційної служби України, за будь-якою адресою в Україні; вчиняти будь-які інші дії та подавати, підписувати чи отримувати, будь-які інші документи, які хоч прямо і не вказані у цій довіреності, але випливають з її суті і змісту, та які будуть необхідними для правильного повного та ефективного ведення її справ та захисту її інтересів (а.с.34).
Як встановлено в судовому засіданні та наведено у заяві позивача про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , у графі заяви «підставою для реєстрації місця проживання заявника» здійснено запис «типовий договір найму». У графі «Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації» здійснено запис «згоден ОСОБА_5 , підпис».
Отже, на час здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не заперечувала щодо такої реєстрації і згоду на вселення в житло надано від її імені уповноваженим на це представником гр. ОСОБА_5 , згідно довіреності від 18.10.2014 року. Доказів які б вказували протилежне суду не надано та не містяться в матеріалах справи.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , на підставі поданих ним документів, було проведено правомірно, оскільки встановлені в ході проведення перевірки підстав реєстрації /зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, порушення, що відображені у висновку керівника територіального підрозділу ДМС України, не знайшли свого документального підтвердження.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що ні Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» а ні Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, не передбачено прийняття керівником територіального підрозділу ДМС України рішення про «анулювання реєстрації місця проживання особи».
Відповідно до п. 7.4 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).
Враховуючи встановлені судом обставини, внесені відповідачем відомості «скасування попередніх відомостей» є неправомірними а тому належним способом захисту прав позивача буде саме скасування таких відомостей у спосіб встановлений Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Калуського РВ УДМС в Івано-Франківській області, пов'язані з анулюванням реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три)гривні 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 09.12.2014 року.