17.12.14р. Справа № 904/8586/14
За позовом ОСОБА_1, м. Ордзонікідзе, Дніпропетровська область
до Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
про визнання недійсним правочину
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № б/н від 18.03.2014)
від відповідача: Сидоренко А.А. - представник (дов. № 456 від 28.08.2014)
Гетьман І.Г. - представник (дов. № 453 від 28.08.2014)
від третьої особи: Житарєв Є.В. - представник (дов. № 28 від 14.07.2014)
Сліпченко С.О. - представник (дов. № 33 від 01.12.2014)
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про визнання недійсним договору новації № 1 від 23.06.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" було укладено договір новації № 1 від 23.06.2014 до договорів позики № 3 від 12.03.2014, № 4 від 26.03.2014, № 5 від 02.04.2014, № 6 від 08.04.2014, № 7 від 18.04.2014 та складено акт приймання-передачі послуг від 03.07.2014 до договору новації № 1 від 23.06.2014.
Позивач зазначає, що при укладанні спірного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" являлось особою, заінтересованою у вчиненні правочину. Отже, після ухвалення Правлінням товариства 23.06.2014 рішення про укладення спірного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" протягом 3 днів з моменту виникнення в нього заінтересованості повинне було проінформувати виконавчий орган та Наглядову раду Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", а також розглянути питання погодження даного правочину на засіданні Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод".
Даний правочин не було погоджено ні членами Наглядової ради, ні Загальними зборами Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", тобто було порушено передбачений ст. 17 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 10 Статуту, порядок погодження та укладення правочину, у вчиненні якого є заінтересованість.
Позивач вважає, що укладанням оспорюванного правочину, порушено його корпоративні права, як акціонера відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2014.
24.11.2014 представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимогу визнає та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.
01.12.2014 представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне. З позовної заяви випливає, що акціонер вважає, що ТОВ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» не поінформувало ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» про вчинення оспорюваного правочину. Але в якості єдиного доказу надає лист від ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» №600 від 31.10.2014 підписаний головою правління Дубіною Ю.І., в якому зазначається, що від заінтересованих осіб ТОВ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» до виконавчого органу ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» (голови правління Дубіни ЮТ.) не надходило відомостей про можливість вчинення правочину (договору новації №1 від 23.06.2014 року).
Третя особа зазначає, що цей лист не є доказом відсутності поінформованості ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» про можливість вчинення оспорюваного правочину, оскільки договір новації №1 від 23.06.2014 року був підписаний головою правління Дубіною Ю.І. Сам факт підписання вказаного договору підтверджує наявність оферти в процедурі його підписання. Така оферта (надання договору для його підписання головою правління ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод») є безперечним доказом поінформованості виконавчого органу ПрАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод».
Крім того, третя особа зазначає, що договір новації №1 від 23.06.2014 року не суперечить цивільному законодавству, можливість його укладення передбачена ст.604 ЦК України, положення цього договору не суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
01.12.2014 представник третьої особи надав письмові пояснення, в яких зазначає, що позивач посилається на порушення його корпоративних прав, разом з тим не вказує, яке саме корпоративне право порушене, в чому полягає таке порушення та хто порушив його права, яким чином укладення правочину, який він вимагає визнати недійсним, порушує його корпоративне право. Більше того, оспорюваний позивачем правочин аж ніяк не порушує його права на участь у товаристві (загальних зборах), право на отримання дивідендів (оскільки іще не було рішення про їх виплату) та право на ліквідаційну квоту.
01.12.2014 у судовому засіданні оголошено перерву на 17.12.2014.
17.12.2014 представник позивача надав до матеріалів справи додаткові документи.
17.12.2014 представник відповідача надав заяву, в якій визнає позов та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Частинами 5 та 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Суд не приймає визнання відповідача позову, оскільки таке визнання порушує права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", яка є стороною оспорюванного договору.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
23.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (боржник) було укладено договір новації № 1 (а.с.11).
Відповідно до пункту 1.1 договору зобов'язання, яке виникає між сторонами на підставі цього договору замінює собою зобов'язання, що виникло між сторонами за договорами позики №3 від 12 березня 2014 року, №4 від 26 березня 2014 року, №5 від 02 квітня 2014 року, №6 від 08 квітня 2014 року, №7 від 18 квітня 2014 року, які укладні між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", надалі в кожному з договорів іменоване «Позикодавцем» в особі голови правління Дубіни Ю.І., що діє на підставі Статуту, та ТОВ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» надалі в кожному з договорів іменованим «Позичальником», в особі директора Полякова Олександра Сергійовича що діє на підставі Статуту (всі перелічені в п.п. 1.1. договори надалі - Первісні договори).
Пунктом 1.2 договору встановлено, що згідно Первісних договорів Боржник зобов'язаний повернути надану йому позику в розмірі 480 000,00 грн. до 12 червня 2014 року, 500 000,00 грн. до 30 червня 2014 року, 401 000,00 грн. до 02 липня 2014 року, 810 000,00 грн. до 08 липня 2014 року, 500 000,00 грн. до 18 червня 2014 року.
Згідно з пунктом 1.3 договору сума зобов'язання боржника за Первісними договорами складає 2 691 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.4 договору зобов'язання сторін, що виникли з Первісних договорів припиняються з набранням чинності цим договором.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що зобов'язання боржника за Первісними договорами замінюються на зобов'язання надати кредитору такі послуги: надати креслення, технічні умови виробництва екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих, надати консультації з питань експортних поставок екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих контрагентам-покупцям, що є нерезидентами України, а також контактні дані покупців цієї продукції, які має боржник на умовах установлених цим договором.
Згідно з пунктом 1.7 договору ціна послуг за цим договором становить 2 691 000,00 грн. із урахуванням ПДВ.
Оплатою кредитором ціни послуг вважається сума зобов'язання боржника, зазначена в п. 1.3. цього договору (пункт 1.8).
Відповідно до пункту 2.1 боржник зобов'язаний надати кредитору послуги протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього договору. Можливе дострокове надання послуг боржником
Пунктом 2.2 договору передбачено, що факт надання боржником послуг кредитору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з пунктом 2.3 договору акт приймання-передачі послуг складається боржником і має бути підписаній представниками сторін договору, які підписали даний договір.
Акт приймання-передачі послуг підписується сторонами після фактичне перевірки кредитором кількості та якості наданих боржником послуг та свідчить, пре те, що кредитора задовольняє їх кількість та якість (пункт 2.4).
03.07.2014 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі послуг до договору новації № 1 від 23.06.2014.
Підставою для визнання спірного договору недійсним позивач зазначає те, що укладання оспорюванного правочину порушує його корпоративні права, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів від 12.08.2014 позивач є акціонером ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", що володіє 5 353 990 цінних паперів, що становить 32,2530 %.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є стороною оспорюваного правочину.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.
На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства у задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, учинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п. 51 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13).
Позивач не довів, що оспорюванний правочин порушив його право, як акціонера товариства. Так, зокрема не були порушені право на управління товариством та отримання певної частини прибутку, як про це усно вказував позивач.
Рішення про виплату або невиплату дивідендів за результатами 2014 не приймалось. Тому робити висновок про те, що позивач в результаті укладення між відповідачем та третьою особою договору втратив право на отримання дивідендів, або про те, що таке право було обмежено, передчасно.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Договір новації №1 від 23.06.2014 не суперечить цивільному законодавству, можливість його укладення передбачена ст. 604 Цивільного кодексу України, положення цього договору не суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин вчинявся ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", обсяг цивільної дієздатності якого згідно із статутом ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" достатньо для вчинення правочину (договору новації). Пункт 2.2. Статуту ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" встановлює, що товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до цього статуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем в суді.
Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради (частина 1 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до пункту 9.98 Статуту ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" до компетенції Голови правління Товариства зокрема, відноситься:
- на свій розсуд без погодження укладання наступних правочинів та договорів від імені товариства: господарських, цивільно-правових договорів та фінансових договорів, а саме: зорів поруки, застави, гарантії, уступки права вимоги, переведення боргу, позики, тощо;
- без довіреності представляти інтереси Товариства в установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності та вчиняти від його імені юридичні дії.
Правочин вчинений у письмовій формі та підписаний повноважними представниками сторін.
Факт настання правових наслідків підтверджується підписанням акту приймання передачі послуг від 03.07.2014 року до договору новації №1 від 23.06.2014 року. Також стороною за договором ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" сплачені до бюджету всі податки за здійсненим правочином. Про це свідчить податкова накладна №1 від 03.07.2014, платіжне доручення №254 від 26.08.2014 року на суму 125 000,00 грн., платіжне доручення №265 від 29.08.2014 на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення №284 від 10.09.2014 року на суму 26 682,00 грн., платіжне доручення №267 від 05.09.2014 року на суму 23 000,00 грн., платіжне доручення №264 від 19.09.2014 року на суму 40 000,00 грн. ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" сплачено податків на загальну суму 264 682,00 грн.
До того ж послуги, які надані за договором новації №1 від 23.06.2014 року одержані ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" згідно із актом приймання-передачі послуг від 03.07.2014 року та є вжитими товариством. Повернути їх неможливо.
Отже позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не довів обґрунтованість своєї позиції щодо визнання оспорюваного правочину недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбаває майно; бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Пунктом 10.7. Статуту передбачено, що особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину придбаває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Відповідно до пункту 10.8 Статуту виконавчий орган Товариства протягом 5 днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, зобов'язаний надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких Товариство заінтересоване.
Наглядова рада протягом 5 днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Товариства, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори. Якщо заінтересована особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.
Правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним (частина 1 статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства"), але порушення ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" не є безумовною підставою для визнання договору недійсним.
Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Оскільки правочин відповідає загальним вимогам, які висуваються ст. 203 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що права позивача не були порушені, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 22.12.2014.
Суддя Я.С. Золотарьова