іменем україни
10 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О. П.,
суддів: Амеліна В. І., Остапчука Д. О.,
Дербенцевої Т. П., Савченко В. О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кам'янської сільської ради Житомирського району про виділ частки в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 жовтня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та Кам'янської сільської ради Житомирського району, у якому просив виділити йому в натурі Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14; зобов'язати Кам'янську сільську раду Житомирського району надати виділеному об'єкту нерухомого майна самостійну поштову адресу; стягнути судові витрати.
Посилався на те, що добровільно з відповідачем не можуть дійти згоди щодо користування вказаним будинком, який належить їм на праві спільної часткової власності.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 01 жовтня 2014 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Виділено у власність в натурі ОСОБА_3 Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: веранду 1-1 площею 2,8 кв. м, вартістю 5 156 грн; вітальню 1-3 площею 6,6 кв. м, вартістю 12 154 грн; житлову кімнату 1-4 площею 24,2 кв. м, вартістю 44 566 грн; сарай літ. «Б» площею 49,3 кв. м, вартістю 6 100 грн; а всього - на загальну суму 67 976 грн, що становить 46/100 ідеальної частини будинковолодіння згідно з третім варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14.
Виділено у власність у натурі ОСОБА_4 Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: веранду 1-1 площею 9,4 кв. м, вартістю 17 311 грн; коридор 1-2 площею 4,3 кв. м, вартістю 7 919 грн; житлову кімнату 1-5 площею 9 кв. м, вартістю 16 574 грн; житлову кімнату 1-6 площею 13,6 кв. м, вартістю 25 045 грн; кухню 1-7 площею 4,7 кв. м, вартістю 1 500 грн; криницю літ. «К» 9 п. м., вартістю 2 220 грн; погріб літ. «Г» площею 7 кв. м, вартістю 1 800 грн; всього - на загальну суму 81 024 грн, що становить 54/100 ідеальної частини будинковолодіння згідно з третім варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14.
Для ізоляції окремих виділених частин вказаного будинковолодіння зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснити відповідні переобладнання згідно з третім варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14.
Кожну із виділених частин будинку облаштувати окремими системами електропостачання та опалення.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 6 524 грн за відхилення від рівності часток у спільній частковій власності та 4 423 грн 59 коп. судових витрат.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить змінити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що судова будівельно-технічна експертиза від 14 березня 2014 року № 532/03.14 має неточності, які не були усунуті проведенням додаткової експертизи, а тому не може бути належним доказом у справі. Крім того, відсутній дозвіл компетентного органу місцевого самоврядування на проведення відповідних переобладнань будинку згідно із запропонованими варіантами вказаної судової експертизи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із рекомендацій, викладених у третьому варіанті висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14. При цьому, на думку суду, вирішення спору у такий спосіб найбільш враховуватиме інтереси сторін та не позбавляє кожного можливості належно користуватися своєю частиною будинку.
Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, по 1/2 частини кожен.
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_3, посилаючись на приписи ст. ст. 364, 367 ЦК України, просив виділити в натурі належну йому 1/2 частини вказаного будинку.
Відповідно до ст. ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Під час вирішення зазначених спорів суди повинні виходити з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України, відповідно до яких виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку, він провадиться за наявності на це дозволу компетентного органу (ст. 152 ЖК України).
Рішенням Виконавчого комітету Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 29 липня 2014 року № 114 погоджено три варіанти поділу будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які запропоновані у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14 (а. с. 102).
Вирішуючи такі спори, суди з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін повинні відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а в необхідних випадках - висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій тощо про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань; дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку; дані про вартість та характер робіт, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку.
Виходячи з того, що за змістом ст. 360 ЦК України кожний учасник спільної часткової власності повинен нести витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки, витрати на проведення робіт з перепланування і переобладнання будинку повинні розподілятися між співвласниками з урахуванням їх часток та обставин справи.
Крім того, у тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина приміщень, яка перевищує за розміром його частку, суд повинен вирішити питання про стягнення з нього відповідної грошової компенсації та зазначити в рішенні фактичні ідеальні частки в праві власності на будинок після його поділу.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 березня 2014 року № 532/03.14, поділ спірного житлового будинку в натурі технічно можливий із відступом від ідеальних часток та виконанням ремонтно-будівельних робіт з переобладнанням будинку та з влаштуванням окремих систем інженерних мереж (електропостачання, газопостачання). Вартість цих робіт експертом не визначена.
Разом із тим, з огляду на положення ст. ст. 379-382 ЦК України щодо поняття житла, переобладнання приміщення в ізольовані квартири, як правило, супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, зокрема мереж газо-, електропостачання, водопостачання та водовідведення, і такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил за погодженням компетентних органів.
Суд, вирішуючи спір про поділ будинку у спосіб, який передбачає необхідність переобладнання будинку, вказаного не врахував, не вирішив питання про наявність технічної можливості улаштування необхідних інженерних комунікацій у запропонованих сторонам ізольованих частинах житлового будинку та не визначив вартість робіт з їх улаштування з покладенням на сторін певних витрат, та здійснив такий поділ за відсутності відповідних висновків органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій тощо про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань.
Крім того, на порушення приписів ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд, зазначаючи у резолютивній частині про виділ у власність сторін по Ѕ частини спірного будинку, у той же час фактично виділив по 46/100 та 54/100 частини.
Порушення судом при розгляді справи норм процесуального права (ст. 10 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому ухвалене у справі рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О. П. Касьян
Судді: В. І. Амелін
Т. П. Дербенцева
Д. О. Остапчук
В. О. Савченко