17 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів:Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 квітня 2014 року,
У жовтні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем з жовтня 2002 року по грудень 2009 року. Спільне майно за домовленістю поділити немає можливості, тому що сторони не дійшли згоди.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_6 просила суд розділити спільне майно подружжя, виділивши їй набір меблів для дитячої кімнати вартістю 2 420 грн, набір меблів для кухні «Мальва» вартістю 1 320 грн, телевізор марки «Філіпс» вартістю 1 850 грн, відеомагнітофон вартістю 600 грн, всього на суму 12 055 грн. Виділити ОСОБА_7 транспортний засіб марки «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 25 600 грн, автомобільний причіп вартістю 1 200 грн, гараж в Кооперативі «Автомобіліст» вартістю 21 600 грн, зуботехнічне обладнання вартістю 50 000 грн, всього на суму 98 000 грн, стягнувши з останнього 43 000 грн компенсації різниці вартості майна, Ѕ частини житлового будинку вартістю 56 000 грн та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Старокостянтинові, поділити між ними в натурі в рівних частинах.
Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги щодо автомобіля «Фольксваген» і просив стягнути з відповідача половину вартості автомобіля, оскільки йому стало відомо, що відповідач без його згоди продав його, а кошти використав у власних потребах.
У березні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя та просив виділити йому причіп вартістю 1 200 грн та спільно понесені ними у період шлюбу витрати на придбання Ѕ частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Старокостянтинові, у сумі 25 000 грн, а всього майна на суму 26 200 грн. Все інше майно на загальну суму 57 335 грн просив виділити ОСОБА_6 без стягнення з неї грошової компенсації в розмірі 15 577 грн.
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_7 зазначав, що ОСОБА_6 вказала не все майно, яке вони придбали під час шлюбу - зокрема, набір меблів для гостьової кімнати вартістю 1 000 грн, комплект меблів для гостьової кімнати вартістю 2 200 грн, кухонний комбайн «Браун» вартістю 1 800 грн, холодильник «Атлант» вартістю 3 050 грн, телевізор «JVS» вартістю 1 100 грн, телевізор «Shivaki» вартістю 600 грн, відеокамеру «JVS» вартістю 3 000 грн, фотоапарат «Sony» вартістю 1 800 грн, DVD-плеєр вартістю 500 грн, супутникову антену і тюнер вартістю 700 грн, мікрохвильову піч марки «LG» вартістю 750 грн, електром'ясорубку вартістю 1 100 грн, ванну вартістю 900 грн, металопластикові вікно і двері на балкон в сумі 2 300 грн та кошти для обладнання підлоги квартири ламінатом в сумі 2 000 грн, всього на суму 23 800 грн. Також вказував, що зуботехнічне обладнання продано ним під час спільного проживання, а кошти використано на сім'ю, автомобіль марки «Фольксваген» проданий ним у вересні 2010 року за 16 000 грн, а кошти витрачені на лікування його матері.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2013 року позов ОСОБА_6 і зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково.
Виділено у власність ОСОБА_6 телевізор марки «Філіпс» вартістю 1 850 грн, відеомагнітофон «LG» вартістю 600 грн, набір меблів вартістю 2 800 грн, набір м'якої частини меблів вартістю 2 915 грн, набір меблів для дитячої кімнати з супутниковою антеною, тюнером та телевізором марки «JVS» вартістю 2 420 грн, набір меблів для кухні «Мальва» вартістю 1 320 грн, набір меблів для гостьової кімнати вартістю 1 000 грн, меблів для гостьової кімнати вартістю 1 000 грн, кухонний комбайн «Браун» вартістю 1 800 грн, телевізор «Shivaki» вартістю 600 грн, фотоапарат «Sony» вартістю 1 800 грн, DVD-плеєр вартістю 500 грн, мікрохвильову піч марки «LG» вартістю 750 грн, електром'ясорубку вартістю 1 100 грн, ванну вартістю 900 грн, металопластикові вікно і двері на балкон в сумі 2 300 грн та кошти для обладнання підлоги квартири ламінатом в сумі 2 000 грн. Всього на суму 25 705 грн.
Виділено у власність ОСОБА_7 автомобільний причіп вартістю 1 200 грн та гараж в Кооперативі «Автомобіліст» вартістю 21 600 грн, всього на суму 22 800 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 Ѕ частини вартості автомобіля марки «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 11 985 грн.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 24 квітня 2014 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 і зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково.
У порядку поділу майна визнано за ОСОБА_6 право власності на телевізор «Філіпс» вартістю 1 850 грн, відеомагнітофон «LG» вартістю 600 грн, набір меблів вартістю 2 800 грн, набір м'якої частини меблів вартістю 2 915 грн, набір меблів для дитячої кімнати з супутниковою антеною, тюнером та телевізором марки «JVS» вартістю 2 420 грн, набір меблів для кухні «Мальва» вартістю 1 320 грн, гараж в Кооперативі «Автомобіліст» вартістю 21 600 грн, а також вартість поліпшень квартири в сумі 5 200 грн, всього на суму 38 755 грн.
У порядку поділу майна визнано за ОСОБА_7 автомобільний причіп вартістю 1 200 грн, набір меблів для гостьової кімнати вартістю 1 000 грн, комплект меблів для гостьової кімнати, виготовлений на замовлення, вартістю 1 000 грн, кухонний комбайн «Браун» вартістю 1 800 грн, DVD-плеєр вартістю 500 грн, мікрохвильову піч марки «LG» вартістю 750 грн, електром'ясорубку вартістю 1 100 грн та кошти, виручені від реалізації автомобіля «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в сумі 23 970 грн, а всього на суму 33 720 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов із виділенням у користування причепа, Ѕ частини будинку по АДРЕСА_1 в м. Старокостянтинові та коштів від продажу авто. Все інше майно залишити позивачці без стягнення з неї грошової компенсації, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).
Положеннями частини 1 статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що сторони з 12 жовтня 2002 року до 29 вересня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, фактично шлюбні стосунки припинили у грудні 2009 року. Від сумісного проживання мають неповнолітнього сина.
За час шлюбу сторони придбали таке майно: автомобільниний причіп вартістю 1 200 грн, гараж в Кооперативі «Автомобіліст» вартістю 21 600 грн, телевізор марки «Філіпс» вартістю 1 850 грн, відеомагнітофон «LG» вартістю 600 грн, набір меблів вартістю 2 800 грн, набір м'якої частини меблів вартістю 2 915 грн, набір меблів для дитячої кімнати з супутниковою антеною, тюнером та телевізором марки «JVS» вартістю 2 420 грн, набір меблів для кухні «Мальва» вартістю 1 320 грн, набір меблів для гостинної кімнати вартістю 1 000 грн, меблів для гостинної кімнати вартістю 1 000 грн, кухонний комбайн «Браун» вартістю 1 800 грн, DVD-плеєр вартістю 500 грн, мікрохвильову піч марки «LG» вартістю 750 грн, електром'ясорубку вартістю 1 100 грн, фотоапарат «Sony» вартістю 1 800 грн, телевізор «Shivaki» вартістю 600 грн.
Також протягом шлюбу у квартирі, належній ОСОБА_6, було здійснено ряд поліпшень - встановлено ванну вартістю 900 грн, влаштовано металопластикові вікно та двері на балконі на суму 2 300 грн та влаштовано ламінатне покриття на підлогу квартири на суму 2 000 грн, всього на загальну суму 5 200 грн.
У шлюбі сторонами придбано автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, вартістю 3 000 доларів США, що еквівалентно 23 970 грн за курсом Національного банку України, який було відчужено відповідачем у жовтні 2010 року без згоди позивача у власних інтересах.
Відповідно до частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК України).
Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_7, врахував роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та обґрунтовано врахував вартість автомобіля при поділі майна.
Доводи ОСОБА_7 про неправильність поділу спільного сумісного майна подружжя є необґрунтованими та фактично зводяться до вимог про встановлення нових обставин та переоцінку судом касаційної інстанції доказів, що є неможливим з огляду на норми частини 1 статті 355 ЦПК України.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу якщо оскаржувані судові рішення було ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Ситнік
Судді: А.В. Маляренко В.А. Нагорняк Т.О. Писана Г.В. Юровська