10 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів:Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» до ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків, за касаційною скаргою Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року,
У червні 2013 року Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (далі − ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що під час тимчасового виконання ОСОБА_6 обов'язків першого заступника директора ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» були незаконно звільнені працівники, а підприємству було завдано матеріальну шкоду.
З урахуванням уточнення позовних вимог ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» просило стягнути з ОСОБА_6 матеріальні збитки, завдані підприємству, у розмірі 43 679 грн 98 коп.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на недоведеність тих обставин, що звільненим особам, яких поновлено на посадах за рішеннями судів, виплачено відповідні кошти за вимушений прогул.
Такий висновок судів є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які правильно застосовані з огляду на наступне.
Судами встановлено, що наказом директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Кочетигова М.І. від 19 листопада 2010 року № 149-к ОСОБА_6 прийнято на посаду помічника директора з 19 листопада 2010 року (а. с. 54).
Наказом директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» Кочетигова М.І. від 19 листопада 2010 року № 151-к тимчасово виконання обов'язків першого заступника директора покладено на ОСОБА_6 на період хвороби першого заступника директора ОСОБА_8 з 19 листопада 2010 року (а. с. 55).
Наказом т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_6 від 13 грудня 2010 року № 174-к звільнено начальника Чернівецького військового лісгоспу ОСОБА_9 відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України з 13 грудня 2010 року (а. с. 8).
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 квітня 2011 року ОСОБА_9 поновлено на посаді начальника Чернівецького військового лісгоспу та стягнуто з ДП «Івано-Франковський військовий ліспромкомбінат» на користь останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 11 776 грн 20 коп.
Наказом т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_6 від 13 грудня 2010 року № 176-к звільнено першого заступника директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_8 відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України з 13 грудня 2010 року (а. с. 9).
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2011 року ОСОБА_8 поновлено на посаді першого заступника директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», стягнуто з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9 335 грн 76 коп. (а. с. 12).
Наказом т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліс-промкомбінат» ОСОБА_6 від 13 грудня 2010 року № 177-к звільнено начальника Шепетівського військового лісгоспу ОСОБА_10 відповідно до п. 1ст. 41 КЗпП України з 13 грудня 2010 року (а. с. 10).
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2011 року ОСОБА_10 поновлено на посаді начальника Шепетівського військового лісгоспу, стягнуто з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9 024 грн 19 коп. (а. с. 11).
Судові рішення про поновлення на роботі ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виконані і 22 лютого 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а 06 жовтня 2011 року ОСОБА_10 сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Наказом т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_9 від 31 січня 2011 року № 16-к ОСОБА_6 звільнено відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП з посади помічника директора з 31 січня 2011 року (а. с. 56).
Крім того, слід зазначити, що строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України, відповідно до положень якої для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» звернулося до суду з указаним позовом 17 червня 2013 року, тоді як судові рішення про поновлення на роботі датовані 2011 роком, а також у 2011 році були здійснені відповідні виплати.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Установивши, що оскаржувані рішення відповідають вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, та керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Ситнік
Судді: А.В. МаляренкоВ.А. НагорнякТ.О. Писана Г.В. Юровська