Ухвала
іменем україни
16 грудня 2014 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого ОСОБА_9
суддів:ОСОБА_10., ОСОБА_11.,
за участю секретарясудового засідання ОСОБА_12.,
прокурора ОСОБА_13.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12014230040001409 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в апеляційному розгляді, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 16 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 вересня 2014 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 3 ст. 185 КК України,
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_6 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що суд першої інстанції ухвалив незаконний вирок, оскільки призначив ОСОБА_6 покарання, яке не передбачено санкцією ст. 128 КК України. Апеляційний суд в порядку ст. 404 КПК України не усунув указаного порушення, чим, у свою чергу, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 16 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 засуджено: за ст. 128 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2013 року й визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 01 квітня 2014 року близько 11.00 год., у стані алкогольного сп'яніння перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 у м. Херсоні, під час конфлікту з ОСОБА_7 застосував до нього фізичну силу. Так, маючи реальну можливість оцінити обстановку, що склалась, і передбачати можливість настання суспільнонебезпечних наслідків своїх дій у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_6 легковажно розраховував на запобігання настання таких наслідків: він ударив ОСОБА_7 правою рукою в область грудної клітини, відштовхнувши його від себе, від чого останній втратив рівновагу і впав на підлогу. Внаслідок необережних злочинних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 було завдано тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, 31 травня 2014 року близько 15.00 год. ОСОБА_6 шляхом вільного доступу таємно викрав із будинку АДРЕСА_4 у м. Херсоні майно ОСОБА_8 вартістю 4699 грн, заподіявши потерпілій матеріального збитку на вказану суму.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, викладені у скарзі, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Подія кримінальних правопорушень у виді злочинів, доведеність винуватості ОСОБА_6 у їх учиненні, кримінально-правова оцінка діянь за ст. 128 та ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до вимог ст. 433 КПК України колегією суддів не перевірялись, оскільки законність та обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржувалися.
Разом із тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є слушними, оскільки при призначенні ОСОБА_6 покарання було порушено вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Так, призначаючи ОСОБА_6 покарання за ст. 128 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що санкція цыэъ норми кримінального закону передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років.
Таким чином, суд призначив засудженому покарання більш суворе, ніж передбачено санкцією ст. 128 КК України
На цю помилку місцевого суду не звернув уваги апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6, у якій порушував питання про призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а навпаки, у вступній частині ухвали зазначив, що ОСОБА_6 засуджено за ст. 128 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення щодо ОСОБА_6 у цій частині підлягають зміні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України. Покарання засудженому має бути призначено за ст. 128 КК України у межах санкції вказаної статті.
Керуючись статтями 433, 436-438 КПК України, суд
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 16 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Знизити призначене ОСОБА_6 покарання за ст. 128 КК України у виді обмеження волі з 3 років до 2 і вважати його засудженим: за ст. 128 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 20 листопада 2013 року й визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9ОСОБА_10ОСОБА_11