11 грудня 2014 року Справа № 876/8101/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;
представника відповідача - Матковської О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2014 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в справі за позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
Галицьким районним судом м. Львова було зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення.
З метою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивачем подано клопотання про зупинення дії декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ 083132730498, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 08 жовтня 2013 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2014 року клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ 083132730498, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 08 жовтня 2013 року.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що у випадку реконструкції квартири за рахунок горища існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не наведено жодних мотивів стосовно наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення в адміністративній справі.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що таку слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 117 КАС України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не вказано жодних мотивів, які стали підставою для висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача, а також захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано достатніх доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому, підстави для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відсутні.
Зазначеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовує твердження позивача, що в разі завершення будівельних робіт на підставі оскаржуваної декларації та здачі об'єкта в експлуатацію горище буде неможливо повернути до попереднього стану без значних зусиль, часу та матеріальних витрат, оскільки в матеріалах справи міститься Акт, складений комісією в складі головного інженера та майстрів ЛКП «Дністер», в якому зазначено, що будинок за адресою вул. Навроцького, 19 в м. Львові є двоповерховим будинком з плоским дахом (м'яка покрівля), а горища згідно з технічною документацією немає (А.с. 60).
Таким чином, суд апеляційної інстанції переконаний у хибності висновку суду першої інстанції про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що необхідною умовою законності судового рішення є прийняття такого повноважним судом.
Зокрема, повноважним є той суд, до юрисдикції якого належить вирішення даного спору. Водночас, повинні бути дотримані правила предметної, територіальної та інстанційної підсудності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Статтею 18 КАС України визначено правила предметної підсудності адміністративних справ, які поряд з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.
Правила предметної підсудності дозволяють визначити, адміністративний суд якої ланки розглядатиме адміністративну справу у першій інстанції, а правила територіальної підсудності - до якого конкретно адміністративного суду відповідної судової ланки особі необхідно звернутися у кожному конкретному випадку.
Згідно із ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Отже, виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 18, ст. 21 КАС України (в редакції чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про відкриття провадження в справі) та враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір предметно підсудний окружному адміністративному суду.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно нез'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її спростовують, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 158-160, 195, 196, п. 6 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2014 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в справі № 461/5319/14-а - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в справі № 461/5319/14-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей
Ухвалу складено в повному обсязі 15 грудня 2014 року