31 січня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Панталієнка П.В.,
Лященко Н.П.,
Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства (далі - ПП) “Промбудкомплект», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області, територіального управління Державного нагляду охорони праці України по Полтавській області, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У серпні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3пред'явили в суді позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначали, що 2 лютого 2004 року на території ПП “Промбудкомплект» під час підіймання барабана бетонозмішувача автомобільним краном ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_4, був смертельно травмований при виконанні трудових обов'язків працівник підприємства ОСОБА_6 - чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2, ОСОБА_3
ОСОБА_6 отримав травму в результаті падіння барабана бетонозмішувача, який підіймав автомобільний кран.
Розслідуванням установлено, що причинами нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час підіймання вантажу автомобільним краном: допущено до роботи не введений в експлуатацію кран, він виділений ПП “Промбудкомплект» без встановленої форми, виконання робіт проводилося за відсутності стропальників, сигнальників та способів безпечного стропування.
За даним фактом було складено акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві.
Посилаючись на те, що смертю ОСОБА_6 завдано моральних страждань, позивачі просили суд стягнути на їхню користь з ОСОБА_4 як володільця джерела підвищеної небезпеки по 50 000 грн. моральної шкоди кожному та зобов'язати ОСОБА_4 щомісячно відшкодовувати ОСОБА_1 середньомісячний заробіток загиблого в розмірі 450 грн
З підстав ст.ст. 1167, 1168, 1187 ЦК України просили позов задовольнити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2004 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача був притягнутий ОСОБА_5- працівник ПП “Промбудкомплект», який керував краном.
Ухвалою цього ж суду від 9 червня 2005 року до участі в справі в якості співвідповідачів судом було притягнуто ПП “Промбудкомплект», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області та територіальне управління Державного нагляду охорони праці України по Полтавській області.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2005 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3задоволено частково: стягнуто на їхню користь із ПП “Промбудкомплект» по 10 000 грн., з ОСОБА_5 по 5 000 грн. моральної шкоди кожному; стягнуто солідарно з ПП “Промбудкомплект» та ОСОБА_5 на їхню користь 25 грн. 50 коп. витрат на оплату державного мита. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29 листопада 2005 року рішення районного суду в частині стягнення моральної шкоди з ПП “Промбудкомплект», ОСОБА_5 і відмови в стягненні такої шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області скасовано й стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області на користь ОСОБА_1 - 10 000 грн., ОСОБА_2 - 5 000 грн., ОСОБА_3- 5 000 грн. моральної шкоди та на їхню користь 25 грн. 50 коп. судових витрат; у задоволенні позовних вимог до ПП “Промбудкомплект» відмовлено. У решті - рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення районного суду.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи моральну шкоду на користь позивачів із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області, суд апеляційної інстанції виходив із того, що смертю чоловіка ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2, ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, відшкодування якої передбачене Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон).
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. У разі настання страхового випадку вони мають право одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені ст. 21 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону у разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.
Таким чином, Закон передбачає виключний перелік страхових виплат, які повинні здійснюватися Фондом членам сім'ї померлого потерпілого. Виплата Фондом сум на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна членам сім'ї застрахованого смертю останнього, Законом не передбачена.
Пунктом “е» ст. 21, ст. 28, ч. 3 ст. 34 Закону передбачена можливість відшкодування моральної шкоди безпосередньо потерпілому працівнику.
Крім того, відповідно до ст. 103, 203 ЦПК України (1963 року) визначення підстав і предмета позову належить виключно позивачу й суд сам за власною ініціативою їх змінити не може.
Як убачається з матеріалів справи, вимоги про відшкодування моральної шкоди пред'явлені позивачами не до страховика, а до осіб, винних у нещасному випадку, що стався з ОСОБА_6.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися законним і обгрунтованим, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Не може залишатися в силі й рішення суду першої інстанції, оскільки суд усупереч вимогам ст.ст. 202-1, 203 ЦПК України (1963 року) не встановив факти та відповідні їм правовідносини.
Крім того, у порушення норм процесуального права суд першої інстанції стягнув моральну шкоду з ОСОБА_5, який був притягнутий судом до участі в справі в якості третьої особи, у той час як відповідно до ст.ст. 202, 203 ЦПК України (1963 року) рішення в справі може постановлюватися щодо сторін. Сторонами в цивільному процесі згідно зі ст. 102 ЦПК (1963 року) є позивач та відповідач.
Не зазначені в рішенні й правові підстави стягнення шкоди з ОСОБА_5
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2005 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 листопада 2005 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В.Патрюк
Судді:
Н.П.Лященко
П.В.Панталієнко
Ю.В.Прокопчук
М.П.Пшонка