11 грудня 2014 року м.Київ К/800/30327/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Кравцов О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики, про визнання дій неправомірними, зобов'язання утриматися від дій, стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики, в якому просив:
- визнати дії відповідачів по звуженню змісту та обсягу конституційних прав на гарантоване Законами і Конституцією України довічно отримання підвищення пенсії і щорічну грошову допомогу до 5 травня не правовими, а такими, що порушують гарантії надані ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст.ст.22, 41, 58, 64, 92, 95 Конституції України;
- заборонити відповідачам любі дії, які звужують зміст і обсяг права на отримання визначеного законом розміру підвищення пенсії і щорічної грошової допомоги до 5 травня у визначених розмірах ст.12 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача кошти на погашення заборгованості в сумі 96527 грн., що виникла з вини КМУ, Мінсоцполітики України та Пенсійного фонду України.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, передати справу на розгляд до суду другої інстанції.
Міністерство соціальної політики України у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідачів з приводу нарахування і виплати йому пенсії як учаснику бойових дій за період 2006 - 2013 роки у зв'язку з недоплатою сум підвищення пенсії за ці роки, що свідчить про обізнаність позивача відносно обставин щодо порушення його права на пенсію, визначеною Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2006 року.
Позивачем зазначаються розрахунки виплаченої до 5 травня щорічної грошової допомоги, яку він отримував з 2000 до 2013 роки та недоплачених щорічно до неї коштів, що також підтверджує, що позивач знав про порушення його права на щорічну грошову допомогу до 5 травня з 2000 року.
Позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів 28 жовтня 2013 року, тобто після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За вказаними обставинами судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, правомірно залишено позовну заяву без розгляду.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді