11 грудня 2014 року м. Київ К/800/40553/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Кравцова О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанови,
Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2013 ВП №31321399 з виконання виконавчого листа №2а-1870/153/11 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що прийнято за відсутності фактичного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Так, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах зазначено, що сплачена боржником сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року зарахована органом Пенсійного фонду в порядку календарної черговості виникнення заборгованості - на погашення заборгованості за січень 2009 року. Таким чином, оскільки на момент ухвалення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження сума заборгованості за виконавчим листом №2а-1870/153/11 фактично не сплачена, органом Пенсійного фонду зроблено висновок про протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову ВП №31321399 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-1870/153/11 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 43,53 грн.
Виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виходив з фактичного виконання судового рішення згідно з виконавчим документом.
Вказуючи на протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності постанови від 13.02.2013 ВП №31321399 про закінчення виконавчого провадження як такої, що прийнята за наявності фактичного виконання судового рішення.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з виконавчим листом в адміністративній справі №2а-1870/153/11, виданим Сумським окружним адміністративним судом, 07.02.2011 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" на користь Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми заборгованість зі сплати страхових внесків за листопад 2010 року у загальному розмірі 43,53 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 13.02.2013 №2089 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах перераховано 185,56 грн., у тому числі за виконавчим листом №2а-1870/153/11.
За вказаних обставин, зважаючи на факт перерахування на рахунок органу Пенсійного фонду суми коштів у розмірі 43,53 грн., сплачених згідно з виконавчим листом №2а-1870/4659/11, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності фактичного виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 №2а-1870/153/11 згідно з виконавчим документом та, відповідно, наявності підстав для закриття виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, колегія суддів вказує на необґрунтованість посилання заявника касаційної інстанції на положення пункту 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, згідно з якими облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
Так, встановлений законодавством порядок зарахування коштів, які надійшли від державного виконавця в рахунок погашення недоїмки зі сплати страхових внесків, штрафів та пені, не змінює факту сплати боржником відповідної суми в рахунок погашення недоїмки зі сплати страхових внесків. Крім того, виникнення у органу Пенсійного фонду права на перерозподіл сум страхових внесків безпосередньо обумовлене наявністю факту сплати боржником відповідних коштів.
За вказаних обставин, зважаючи на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо правомірності постанови про закриття виконавчого провадження від 13.02.2013 ВП №31321399, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: