16 грудня 2014 року м. Київ К/800/19059/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова О.В.
за участю секретаря: Іванова Д.О.
представників:
позивача: Сластунова К.Б., Гораля О.П.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року
у справі № 805/9997/13-а
за позовомПублічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод»
доГорлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
проскасування податкового повідомлення - рішення
Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод») звернулось з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У запереченні на касаційну скаргу позивач посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2013 року № 584/15-3/00191787.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування, задекларовану на рахунок платника (рядок 23.1 декларації з податку на додану вартість) за лютий 2013 року на 7 316 452 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації з податку на додану вартість) за лютий 2013 року на 1691738 грн.
Висновки вищевказаного акта перевірки ґрунтуються на висновках акта перевірки від 23.04.2013 року № 522/15-3/00191787 з питань правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року, в якому, зокрема, зазначено, що ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації з податку на додану вартість), за січень 2013 року - на 7 316 452 грн., а також, що ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» не враховано зменшення попередньою перевіркою розміру від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013 року, у зв'язку з чим не зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2013 року.
За наслідками вищевказаної перевірки від 23.04.2013 року №522/15-3/00191787 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000071503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації від 20.02.2013 року №9008363054.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки від 22.05.2013 року № 584/15-3/00191787, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року №0000081503, яким ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 7 315 452 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1 829 113 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, посилався на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року, де визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року № 0000071503, яким ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 7 316 452 грн.
Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов