"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/43173/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (головуючий),
Бутенка В.І.,
Весельської Т.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (відділ примусового виконання рішень) (далі - УДВС), третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» про визнання протиправним діяння, допущене при здійсненні виконавчих дій, скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, за касаційною скаргою позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року,
встановила:
У червні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив визнати протиправними:
бездіяльність УДВС (відділ примусового виконання рішень) щодо не направлення на його адресу постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 листопада 2012 року та висновку незалежної оцінки нерухомого майна від 30 листопада 2012 року, складеного експертом ТОВ «Українська експортна група»;
дії відповідача, допущені при проведенні опису й арешту майна, складанні акту від 20 листопада 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 35112353, переданні арештованого майна на реалізацію ПН «Нива-В.Ш, винесенні постанови від 23 квітня 2013 року про стягнення виконавчого збору;
скасувати акт опису і арешту майна від 20 листопада 2012 року, складеного державним виконавцем, постанову від 23 квітня 2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 542 587,18 грн.
Посилався на незаконність оскаржуваних рішень та дій державного виконавця, допущені при здійсненні виконавчого провадження.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними: бездіяльність УДВС з не направлення ОСОБА_4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2012 року та висновку незалежної оцінки нерухомого майна від 30.11.2012 року, складеного експертом ТОВ «Українська експертна група» Антоновим В.О; дії відділу примусового виконання рішень УДВС, допущені при переданні арештованого нерухомого майна на реалізацію ПП «Нива-В.Ш.» та винесення постанови від 23.04.2013 року про стягнення виконавчого збору. Скасовано постанову державного виконавця від 23.04.2013 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 542587,18 грн. У решті в задоволенні позову відмовлено.
Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 21 липня 2014 року постанову окружного суду скасував і ухвалив нову про відмову в позові.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.
При ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не є належним відповідачем, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних можливостей, передбачених статтею 52 КАС України, щодо заміни неналежної сторони.
Висновок апеляційного суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 181 КАС України, частини першої статті 3 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (у редакції Закону України від 04.11.2010 р. N 2677-VI), роз'яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року № 10 Про доповнення постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Саме ці органи можуть виступати відповідачами по даній категорії справ. При цьому, Пленум акцентував увагу на тому, що управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень, є органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу», тому, не дивлячись на те, що вони не відносяться до юридичних особі, можуть бути належними відповідачами у справах з приводу оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні.
Виходячи зі змісту позовної заяви, фактичних обставин справи, позивач позивався саме до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, до якого входить відділ примусового виконання рішень.
З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку щодо неналежності відповідача, а отже рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська