09 грудня 2014 року м. Київ К/800/62956/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області визнання нечинними та скасування рішень,
У листопаді 2014 року представник публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернувся з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, якими в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані, а оскаржуване рішення законним, тому підстав для відкриття касаційного провадження немає. Тотожність правової позиції в застосуванні норм матеріального права висловлена у судовому рішенні Верховного Суду України від 04 липня 2011 року (Справа № 21-144а11), ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке відповідно до положень статті 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх судів. У вказаній постанові Верховного Суду України зазначається, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області визнання нечинними та скасування рішень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко