АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
19 грудня 2014 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва - Дзюбін В.В.,
за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2
та захисника - ОСОБА_3,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який народився в сел. Ставище, Ставищенського району, Київській обл., має вищу освіту, працює на посаді директора ТОВ "Лідер ТМ", проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Також із ОСОБА_2 на користь держави стягнений судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 36 грн. 54 коп.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_2 притягнений до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом постанови правопорушення вчинене за таких обставин.
31.08.2014 р. о 10:35 годині ОСОБА_2 керував автомобілем "Nissan Note", знак державної реєстрації НОМЕР_2, по вул. Набережній у сел. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння та за допомогою алкотестера "Драгер" - відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі зі змінами ОСОБА_2, не заперечуючи зазначені обставини, законність, обґрунтованість та підстави притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, просить суд апеляційної інстанції постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва щодо нього від 15 жовтня 2014 р. змінити шляхом пом'якшення накладеного на нього стягнення, яке не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
На обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 зазначає про те, що при накладенні на нього адміністративного стягнення суддя місцевого суду повною мірою не врахував, зокрема, його особу, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують відповідальність.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови, доводів, викладених ОСОБА_2 у апеляційній скарзі зі змінами, вислухавши його пояснення та пояснення захисника ОСОБА_3, які підтримали змінену апеляційну скаргу за наведених у ній обставин, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апелянта, апеляційний суд уважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Винуватість водія ОСОБА_2 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано об'єктивну оцінку.
При цьому суддя місцевого суду повно й правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, згідно яких водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Кваліфікація зазначених дій ОСОБА_2 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України є правильною.
Що стосується правильності накладення на ОСОБА_2 виду адміністративного стягнення, то при цьому суддя місцевого суду неповною мірою дотримався вимог ст. 33 КпАП України, належним чином не врахував особу порушника, яка працює директором ТОВ "Лідер ТМ", за місцем роботи характеризується виключно позитивно, використовує приватний автомобіль у виробничих цілях, одружений, дружина не працює, він єдиний годувальник у своїй родині, при цьому матеріально допомагає матері-інваліду 2-ї групи, уперше притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, подібного виду, обставину, що пом'якшує відповідальність, щире розкаяння у вчиненому адміністративному правопорушенні, обставин, що обтяжують відповідальність, немає.
За таких обставин, наявні підстави для пом'якшення ОСОБА_2 виду адміністративного стягнення та накладення на нього замість позбавлення права керування транспортними засобами іншого адміністративного стягнення, а саме: у виді штрафу на користь держави в межах розміру, встановленого санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Таке адміністративне стягнення за своїм видом буде справедливим, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, постанова судді місцевого суду в частині накладення на ОСОБА_2 виду адміністративного стягнення підлягає зміні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Апеляційний суд м. Києва -
Апеляційну скаргу зі змінами ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині накладеного на нього адміністративного стягнення - змінити.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, накласти на ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 /три тисячі чотириста/ грн., на користь держави.
У решті цю постанову судді місцевого суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва В. Д з ю б і н