17 грудня 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.
при секретарі - Марусяк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2013 р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22.10.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 22.10.2013 р. і до закінчення навчання на денній формі, 30.06.2017 р. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 229, 40 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2013 р. відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
14.11.2014 р. ОСОБА_1 звернулася з заявою про роз'яснення ухвали апеляційного суду, посилаючись на те, що з її мотивувальної частини є незрозумілим, чи встановлювався апеляційним судом факт припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин від 31.01.2013 р.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила задовольнити її заяву. Уточнила, що в заяві про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р. вона помилково вказала дату встановленого судом факту припинення шлюбних відносин - 31.01.2013 р., а не 21.09.2012 р., як це зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Вказувала на те, що зазначені обставини мають істотне значення для розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до неї про поділ майна подружжя.
ОСОБА_2 та його представник просили відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р., посилаючись на те, що зазначена ухвала є зрозумілою і не потребує роз'яснення.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, вивчивши заяву ОСОБА_1 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р., колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа № 755/27073/13
№ апеляційного провадження:22-ц/796/909/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
За змістом ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до ст.221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
З наведеного убачається, що за правилами ст. 221 ЦПК України роз'ясненню підлягають лише рішення, яким закінчено судовий розгляд у випадку його незрозумілості, що ускладнює його виконання.
У даному випадку, 18.02.2014 р. Апеляційним судом м. Києва була постановлена ухвала, якою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2013 р. залишено без змін. Факт припинення шлюбних відносин між сторонами не був предметом судового розгляду, а лише була надана оцінка доводів відповідача ОСОБА_2 щодо сплати ним коштів на повернення заборгованості за кредитним договором, яка є зрозумілою і не потребує додаткового роз'яснення.
Ураховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2014 р.
Керуючись ст.221 ЦПК України, колегія суддів
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: