Справа № 22-ц/796/14718/2014 Головуючий у 1 інстанції - Маринченко М.М.
м. Київ Доповідач - Борисова О.В.
11 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Шалапуда Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В червні 2013 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами.
Свої вимоги обґрунтовував тим, 12 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір № 009/2425/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), відповідно до умов якогобанк відкрив картковий рахунок і здійснив кредитування поточного рахунку НОМЕР_1 в розмірі ліміту овердрафта, який становить 24000 грн. зі сплатою 26% річних за користування непростроченим кредитом та 36% річних за користування простроченим кредитом, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредиті кошти. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 14048 грн. 92 коп., яка складається із залишку заборгованості за кредитом в сумі 10583 грн. 37 коп. та несплачених відсотків за користуванням кредитом в розмірі 3465 грн. 55 коп.
Крім того, 04 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») укладено договір №001/518/08 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток(приватних), відповідно до якого, а також на підставі кредитної заявки відповідача від 04 лютого 2008 року, банк відкрив картковий рахунок і видав платіжну картку VISA Classic (credit) із встановленим кредитним лімітом в сумі 5000 грн., а відповідач зобов'язався вчасно та в повному обсязі погашати суми мінімального платежу, та сплатити платню за користування кредитом, в тому числі простроченим та овердрафтом. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення отриманих кредитних коштів, станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість по кредиту, яка складає 125 грн. 70 коп.
На підставі вказаного позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаними договорами.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором № 001/518/08 від 04 лютого 2008 року про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) у розмірі 125 грн. 70 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором № 009/2425/07/1 від 12 грудня 2007 року про кредитування поточного рахунку у розмірі 14048 грн. 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту існування заборгованості за договором № 009/2425/07/1 від 12 грудня 2007 року про кредитування поточного рахунку в розмірі 14048 грн. 92 коп., окрім довідки позивача, який не є установою банку.
Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставини справи, що мають значення, а порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував свої зобов'язання за договорами № 009/2425/07/1 від 12 грудня 2007 року та №001/518/08 від 04 лютого 2008 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 12 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір № 009/2425/07/1 про кредитування поточного рахунку, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику овердрафт шляхом кредитування поточного рахунку НОМЕР_1, який становить 24000 грн., а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати його та повернути банку суму отриманого кредиту і сплатити відповідну плату за користування кредитом, яка становить 26 %річних за користування непростроченим кредитом та 36% річних за користування простроченим до повернення кредитом (п.п.4.1.1, 4.1.2). Кредитні кошти надаються для здійснення позичальником чи за його дорученням банком безготівкових платежів з поточного рахунку для виконання позичальником своїх зобов'язань перед страховиком щодо сплати страхових премій за договорами страхування, погашення відсотків за користування непростроченим кредитом та сплати комісій банку.
Відповідно до п. 6.2 договору надання позичальнику овердрафту в межах дії цього договору закінчується в останній день строку дії кредитного договору № 009/2425/07/1 від 12 грудня 2007 року.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку, якщо позичальник не здійснить оплату наданих страховиком платіжних вимог в порядку, передбаченому договорами страхування, а також відповідних комісій банку за здійснення оплати зазначених платіжних вимог або не здійснить оплату нарахованих відсотків за користування непростроченим кредитомв порядку, передбаченому цим договором,банк надає позичальнику кредит в обсязі, передбаченому в п.1.2. цього договору, шляхом оплати: наданих страховиком платіжних вимог; нарахованих банком відсотків за користування непростроченим кредитом; комісій банку згідно затверджених тарифів за виконання операцій, зазначених в п.2.1. цього договору.
Згідно з п.7.2. вказаного договору після надання банком кредиту в порядку, передбаченому в п.7.1. цього договору, позичальник вважається таким, що прийняв надану йому суму кредиту в повному обсязі.
Відповідно до п.6.1 договору будь-який кредит, виданий в рамках овердрафту, має бути погашений не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем надання кредиту.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач свої зобов'язання за договором № 009/2425/07/1 від 12 грудня 2007 рокуне виконав належним чином, внаслідок чого, станом на 31 травня 2013 року утворилась заборгованість за вказаним договором в розмірі 14048 грн. 92 коп. з яких 10583 грн. 37 коп. - залишок заборгованості за кредитом та 3465 грн. 55 коп. - нараховані відсотки за користування кредитом.
Судом також встановлено, що 04 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №001/518/08 на обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних), відповідно до умов якого банк відкрив держателю картковий рахунок і видав платіжну картку VISA Classic (credit) із встановленим кредитним лімітом в розмірі 5000 грн., згідно з п.3.3.1 держатель зобов'язався вчасно та в повному обсязі погашати суми боргових зобов'язань, але не менше суми мінімального платежу з урахуванням вимог п.5.5.1 цього договору.
Відповідно до п.5.5.1 держатель зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня строку дії платіжного періоду, щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімального платежу в розмірі 50 грн., але не менше 5% від суми поточних боргових зобов'язань та повної суми овердрафту (п.5.5.1 договору, тарифи на обслуговування кредитної карти VISA Classic (credit).
Банк свої зобов'язання за договором виконав, видавши держателю картку VISA Classic (credit) та надавши кредит в розмірі та на умовах визначених договором, про що свідчить розписка відповідача про отримання ним платіжної картки від 04 лютого 2008 року.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач свої зобов'язання за договором №001/518/08 від 04 лютого 2008 року не виконав належним чином, внаслідок чого, станом на 31 травня 2013 року утворилась прострочена заборгованість за вказаним договором в розмірі 125 грн. 70 коп. (залишок заборгованості за кредитом).
25 червня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» укладено договір факторингу № 01/06/11, відповідно до п.1 договору факторингу ПАТ «ОТП Банк» (клієнт) передає, а ТОВ «ОТП Факторинг» (фактор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі портфеля заборгованості. Фактор одержує право замість клієнта вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 01/06/11 від 25 червня 2011 року, до ТОВ «ОТП Факторинг» перейшло право вимоги банку до ОСОБА_2 за договором № 001/518/08 від 04 лютого 2008 року на суму 125 грн.70 коп.
27 січня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» укладено договір факторингу № 27/01/12, відповідно до п.1 даного договору ПАТ «ОТП банк» (клієнт) передає, а ТОВ «ОТП Факторинг» (фактор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі портфеля заборгованості. Фактор одержує право замість клієнта вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 27/01/12 від 27 січня 2012 року до ТОВ «ОТП Факторинг» перейшло право вимоги банку до ОСОБА_2 за договором № 009/2425/07/01 від 12 грудня 2007 року на суму 14048 грн. 98 коп.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором № 001/518/08 від 04 лютого 2008 року утворилась заборгованість в розмірі 125 грн. 70 коп. та за договором № 009/2425/07/01 від 12 грудня 2007 року в розмірі 14048 грн. 92 коп., а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення вказаної заборгованості з відповідача на користь позивача.
Згідно з ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексом.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано те, що матеріали справи крім довідки позивача, який не є установою банку, не містять доказів існування заборгованості не приймає до уваги, оскільки апелянтом не оспорювався факт отримання кредитних коштів та відповідач не спростовував наданий позивачем розрахунок заборгованості, не представив свого розрахунку, який би давав підстави до з'ясування зазначених обставин, що чітко передбачено ст.ст.57, 58, 60 ЦПК України.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було дано невірну оцінку доказам колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення відповідно до ст.212 ЦПК України оцінив докази з урахуванням вимог ст.ст.58, 59 ЦПК України про їх належність та допустимість.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді апелянт не надав будь-яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: