1[1]
3 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12014100060001249 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має на утриманні дитину 2014 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
за вироком Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня
2014 року ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та кожному призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи фактичні обставини
справи та доведеність його вини, подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання, застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням
Просить врахувати, що щиро розкаявся та сприяв розслідуванню злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, надав кошти на медичну допомогу потерпілому, який є людиною похилого віку, має на утриманні дружину, що займається доглядом за дитиною, а також на його утриманні перебуває мати дружини та бабуся.
Іншими учасниками судового розгляду вирок Печерського районного
суду міста Києва від 25 вересня 2014 року не оскаржений.
В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений
ОСОБА_5 та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу та
просили її задовольнити, а прокурор, вважаючи її необґрунтованою, просив в її задоволенні відмовити.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винуватим у таємному
викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 11 березня 2014 року приблизно в 17 годин 05 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив вчинити крадіжку поєднану з проникненням у житло, після чого пройшов до під'їзду будинку АДРЕСА_2 .
ОСОБА_8 будучи необізнаним про намір ОСОБА_5 також пройшов до вказаного будинку з метою очікування на ОСОБА_5 , який повинен був віддати йому борг.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна, ОСОБА_5 предметом, пристосованим для відкриття замків дверей відкрив один замок дверей, які ведуть до квартири АДРЕСА_3 , а другий замок зламав шляхом вибиття ногою, проник до даної квартири і таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9 , а саме: антикварні книги та підсвічники, настільний письмовий набір, поклавши їх до двох сумок та вийшов із вищезазначеної квартири, тим самим спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 35 000 гривень.
Після того, як ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_5 вчинив крадіжку поєднану з проникненням в житло, знаючи що в сумках знаходиться викрадене майно, взяв одну із сумок у ОСОБА_5 і вони разом вийшли із будинку АДРЕСА_2 .
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, а дії ОСОБА_8 , які виразилися у заздалегідь не обіцяному отриманні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом - за ст. 198 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його
захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, а також прокурора, який
заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати,
заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_10 , перевіривши
матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної
скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості
ОСОБА_10 у таємному викраденні чужого майна, поєднаного з
проникненням у житло, за обставин викладених у вироку, є обґрунтованими,
відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і
підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами в їх сукупності, та ніким не оспорюється, а тому згідно положень ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій
ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною, що також в
апеляційній скарзі не заперечується.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Призначаючи покарання, суд повинен враховувати характер вчинених дій, їх небезпечність, дані про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи ОСОБА_10 покарання, суд першої інстанції
обґрунтовано дійшов висновку про необхідність ізоляції його від
суспільства в місцях позбавлення волі та вірно обрав йому покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, суд першої інстанції виходив лише з того, що цей злочин віднесено до категорії тяжких, визнавши обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 лише визнання вини та відшкодування шкоди потерпілому в частині повернутого майна, наявність на утриманні дитини.
Проте, як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 не тільки повністю визнав свою вину, а і щиро розкаявся в скоєному, сприяв розкриттю злочину, вжив заходів до відшкодування не тільки матеріальної, а і моральної шкоди заподіяної злочином, позитивно характеризується, працює, утримуючи сім'ю, і ці обставини колегією суддів визнаються такими, що пом'якшують покарання.
За таких обставин колегія суддів, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного та з огляду на конкретні обставини справи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України та призначення йому за ч. 3 ст. 185 КК України покарання нижче від найнижчої межі санкції цієї статті у виді 2 років позбавлення волі.
На переконання колегії суддів саме таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги обвинуваченого про наявність підстав для призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Що стосується вимог апеляційної скарги про застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, то вони є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, а наведені дані про особу обвинуваченого та обставини справи не зменшують ступінь тяжкості ним вчиненого настільки, щоб можна було прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року щодо ОСОБА_5 змінити в частині призначеного покарання.
Пом'якшити призначене за вироком Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, до 2 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 .
Справа № 12014100060001249
№ апеляційного провадження 11кп/796/1320/2014
Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_11 .
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1