"17" грудня 2014 р.Справа № 916/4522/14
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Янчук В.М. (довіреність від 25.11.2014р.).
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Всесвіт Фудз" до відповідача Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" про стягнення 63701,09 грн., -
Суть спору: 10.11.2014 р. Приватне підприємство "Всесвіт Фудз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" про стягнення заборгованості у сумі 63 701,09 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.1.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
01.12.2014р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшло клопотання про припинення провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтовується тим, що відповідач після звернення позивача до господарського суду погасив заборгованість за договором постачання, та станом на 27.11.2014р. заборгованість за вказаним договором відсутня.
01.12.2014р. у судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в позові повністю.
17.12.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
01.12.2013 р. між ПП "ВСЕСВІТ ФУДЗ" (надалі - постачальник) та ПП ТФ "АНТОШКА" (надалі - покупець) було укладено договір поставки товарів № ДП01 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується на замовлення (на заявку) покупця в строки, обумовлені договором, поставляти і передавати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплатити на умовах передбачених даним договором.
За умовами п. 3.1. Договору, покупець оплачує постачальнику кожну партію товару/його частини, по цінам вказаним в діючому прас-листі/специфікації, на наступних умовах: оплата здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку, який формується на основі отриманого від покупця звіту про продажі згідно п.5.2.2. договору, за умови отримання грошових коштів покупцем від третіх осіб (подальші реалізації покупцем партії товару/ його частини третім особам).
Відповідно до п. 5.2.2. Договору, покупець зобов'язується до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати постачальнику звіт про реалізацію партії товару/його частини, в якій вказують: дату, ціну, асортимент і кількість реалізованого товару.
Проте як зазначає позивач у позовній заяві, зобов'язання з оплати товару відповідачем не виконані, а саме товар отриманий за видатковими накладним №№: VFKV-007420 від 18.04.2014 р. на суму 11 530,66 грн., VFKV-007539 від 25.04.2014 р. на суму 15 633,50 грн., VFKV-008587 від 09.05.2014 р. на суму 8 170,84 грн., VFKV-008971 від 15.05.2014 р. на суму 6 915,84 грн., VFKV-009246 від 23.05.2014 р. на суму 8 022,43 грн., VFKV-009370 від 23.05.2014 р. на суму 6 013,44 грн., VFKV-009388 від 23.05.2014 р. на суму 3 279,10 грн., VFKV-009835 від 30.05.2014 р. на суму 6 177,53 грн., VFKV-009964 від 06.06.2014 р. на суму 7 042,32 грн., VFKV-010374 від 13.06.2014 р. на суму 4 636,07 грн., VFKV-010724 від 20.06.2014 р. на суму 1812,45 грн., VFKV-0П093 від 27.06.2014 р. на суму 2 357,64 грн.,оплачений частково.
З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 63 701,09 грн.
01.12.2014р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшло клопотання про припинення провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтовується тим, що відповідач після звернення позивача до господарського суду погасив заборгованість за договором постачання, та станом на 27.11.2014р. заборгованість за вказаним договором відсутня.
01.12.2014 р. у судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву відповідно до якого, просить суд в задоволенні позовних вимог ПП "ВСЕСВІТ ФУДЗ" відмовити повністю.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі договір поставки товарів № ДП01 від 01.12.2013 р. укладеного між ПП "ВСЕСВІТ ФУДЗ" та ПП ТФ "АНТОШКА".
За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами п. 3.1. Договору, покупець оплачує постачальнику кожну партію товару/його частини, по цінам вказаним в діючому прас-листі/специфікації, на наступних умовах: оплата здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку, який формується на основі отриманого від покупця звіту про продажі згідно п.5.2.2. договору, за умови отримання грошових коштів покупцем від третіх осіб (подальші реалізації покупцем партії товару/ його частини третім особам).
Відповідно до п. 5.2.2. Договору, покупець зобов'язується до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати постачальнику звіт про реалізацію партії товару/його частини, в якій вказують: дату, ціну, асортимент і кількість реалізованого товару.
З вищезазначених норм вбачається, що оплата за поставлений товар здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку.
Однак, рахунок на оплату поставленого товару на суму 63 701,09 грн. позивачем у встановленому договором порядку відповідачу не виставлено.
Тому, враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку, що обов'язку оплати отриманого відповідачем товару за видатковими накладним №№: VFKV-007420 від 18.04.2014 р. на суму 11 530,66 грн., VFKV-007539 від 25.04.2014 р. на суму 15 633,50 грн., VFKV-008587 від 09.05.2014 р. на суму 8 170,84 грн., VFKV-008971 від 15.05.2014 р. на суму 6 915,84 грн., VFKV-009246 від 23.05.2014 р. на суму 8 022,43 грн., VFKV-009370 від 23.05.2014 р. на суму 6 013,44 грн., VFKV-009388 від 23.05.2014 р. на суму 3 279,10 грн., VFKV-009835 від 30.05.2014 р. на суму 6 177,53 грн., VFKV-009964 від 06.06.2014 р. на суму 7 042,32 грн., VFKV-010374 від 13.06.2014 р. на суму 4 636,07 грн., VFKV-010724 від 20.06.2014 р. на суму 1812,45 грн., VFKV-0П093 від 27.06.2014 р. на суму 2 357,64 грн., у відповідача на момент подачі даного позову до господарського суду Одеської області не виникло.
Щодо клопотання позивача про припинення провадження у справі, суд залишає вказане клопотання без задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 1-1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань... Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Приватного підприємства "Всесвіт Фудз" до відповідача Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" про стягнення заборгованості у розмірі - 63701,09 грн. - повністю.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Всесвіт Фудз" до відповідача Приватного підприємства торгівельної фірми "Антошка" про стягнення 63 701,09 грн. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 22 грудня 2014 р.
Суддя Ю.О. Зайцев