18 грудня 2014 року Справа № 911/887/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.,
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014
у справі№911/887/13 Господарського суду Київської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до1. Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-І1. ОСОБА_7; 2. ОСОБА_8
провизнання недійсними прилюдних торгів
У судовому засіданні 11.12.2014 у справі було оголошено перерву до 18.12.2014 до 12 год. 40 хв.
за участю представників сторін від:
позивача: Привалова О.Ю. (дов. від 28.02.2013),
третьої особи-1: ОСОБА_5 (дов. від 17.04.2013),
третьої особи-2: ОСОБА_10 (дов. від 18.06.2012),
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу нежитлової будівлі, що відбулись 28.12.2012. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про порушення відповідачами процедури проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. При цьому позивач посилався на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку", статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2014, ухваленим суддею Наріжним С.Ю., позов задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що належить третій особі у справі - ОСОБА_8. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно було реалізоване торгуючою організацією з порушенням порядку проведення прилюдних торгів на підставі недійсного звіту про оцінку майна нерухомого майна. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку", статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Михальської Ю.Б. - головуючого, Отрюха Б.В., Тищенко А.І., постановою від 10.07.2014 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи постанову, апеляційний господарський суд виходив з відсутності підстав для визнання недійсними прилюдних торгів, з огляду на відповідність їх проведення Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999. Водночас апеляційним судом враховано також відсутність порушення прав і законних інтересів позивача у справі, за наслідком проведених торгів. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 41, 45, 47, 49 Закону України "Про іпотеку", статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про помилковий висновок апеляційного суду щодо чинності звіту про оцінку спірного майна на час проведення третіх прилюдних торгів з його реалізації. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".
На адресу Вищого господарського суду України від третьої особи у справі - ОСОБА_8 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа вказала про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників позивача та третіх осіб, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу нежитлової будівлі, що відбулись 28.12.2012. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999. Цим Законом встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження. Аналіз положень названого Закону та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна. Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11. Інструкції). Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, за змістом пункту 2.2. якого під прилюдними торгами розуміється продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Результатом проведення публічних торгів є визначення покупця-переможця публічних торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу та складання акта про проведення прилюдних торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна. Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Особа, що не є учасником правочину, може звернутися до суду з позовом про недійсність цього правочину з підстав, зазначених у частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України. Водночас господарський суд вирішує спір у межах предмету та підстав позову, що самостійно визначаються позивачем у позовній заяві, та не може вийти за межі визначених предмету та підстав позову, крім випадків, чітко передбачених у законодавстві. Виходячи з правової природи оспорюваних торгів та зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, а підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Апеляційний господарський суд, дослідивши обставини і зібрані у справі докази, порушень правил проведення прилюдних торгів, що визначені Тимчасовим положенням та інших норм, які могли б вплинули на результати проведення прилюдних торгів не встановив. Водночас не встановив апеляційний суд і порушення прав та законних інтересів позивача у справі у зв'язку із проведенням спірних торгів. Що стосується порушень вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, а за приписами частини другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 у справі № 911/887/13 Господарського суду Київської області залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець