17 грудня 2014 року Справа № 904/1568/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Палія В.В.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
на рішення господарського суду Дніпропетровського області від 26.05.2014
та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2014
у справі №904/1568/14
за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про відшкодування збитків у розмірі 42534,79 грн.
за участю представників сторін
від прокуратури: Баклан Н.Ю. - посв.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У березні 2014 року Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 12760,43 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 8506,95 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 21267,39 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року позовні вимоги задоволено: присуджено до стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 12760,43 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 8506,95 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 21267,39 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій підприємства відповідача відбулось порушення порядку користування природними ресурсами та допущено забруднення водних об'єктів; Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області були складені протоколи про адміністративне правопорушення та прийняті постанови про накладання адміністративного стягнення на підприємство відповідача, однак у зв'язку з тим, що відповідачем завдані збитки у розмірі 42534,79 грн. в добровільному порядку сплачено не було і встановлено наявність всіх складових елементів цивільного правопорушення, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області у період з 15.10.2012 року по 26.10.2012 року, з 26.11.2012 року по 07.12.2012 року, з 17.12.2012 року по 28.12.2012 року проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України контролю дотримання нормативів складів забруднюючих речовин в об'єкти довкілля філією "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
За результатами проведеної перевірки встановлено, що філією "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в р. Самара скинуто недостатньо очищених зворотних вод з ставка-накопичувача в б. Свідовок, що є порушення ст. ст. 44, 70 Водного кодексу України та спричинено шкоду інтересам держави.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження протиправних дій відповідача, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області надала докази неправомірності поведінки особи, вини завдавача шкоди, наявності шкоди.
Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин на складі зворотної (шахтної) води з ставка -накопичувача в б. Свідовок в р. Самара підтверджуються актами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 15 жовтня 2012 року -26 жовтня 2012 року, 26 листопада 2012 року -07 грудня 2012 року, 17 грудня 2012 року -28 грудня 2012 року, довідкою відповідача від 29 травня 2013 року №361 про кількість збротної шахтної води в р. Самара, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод №42 від 26 грудня 2012 року, №40 від 06 грудня 2012 року, №35 від 25 жовтня 2012 року, притягненням відповідача до адміністративної відповідальності.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі філією "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 16.10.2012 року по 31.12.2012 року, здійснено на підставі Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783).
Згідно вказаного розрахунку, загальна сума збитків за забруднення р. Самара зворотними водами ставка - накопичувача в б. Свідовок філією "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в період з 16.10.2012 року по 31.12.2012 року складає 42534,79 грн.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки відповідачу внесені позивачем приписи з вимогою усунення порушень природоохоронного законодавства від 26.10.2012 року, 10.12.2012 року, 28.12.2012 року, складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.10.2012 року №09272, на підставі якого на заступника головного інженера з охорони навколишнього природного середовища філії "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Гатлан А.М. накладено штраф в розмірі 85 грн. Вказаний штраф сплачено 08 листопада 2012 року.
Разом з тим, докази сплати відповідачем суми майнової шкоди у розмірі 42534,43 грн. в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Відповідно до ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил спеціального водокористування.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ч. ч. 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи вищезазначені правові приписи та обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про законність та обґрунтованість позовних вимог з огляду на доведеність і наявність в даній справі всіх складових елементів цивільного правопорушення: розмір шкоди, протиправність діяння, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і протиправною поведінкою, вина заподіювача шкоди, та того факту, що відповідачем завдані збитки у розмірі 42534,43 грн. в добровільному порядку сплачено не було.
Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно не було прийнято до уваги твердження відповідача щодо невірного розрахунку суми збитків та необхідності призначення судової експертизи з метою перевірки правильності розрахунку позивача, оскільки судами було встановлено, що такий розрахунок проведений на підставі Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783; інші дані, хімічні дослідження, які б підтверджували неправомірність розрахунків, відповідачем не надано; до того ж, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій і вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді та обґрунтовано ним відхилені.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014 року у справі №904/1568/14 залишити без змін.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді Н.М. Нєсвєтова
В.В. Палій