18 грудня 2014 року Справа № 924/644/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2014
у справі№ 924/644/14
за позовом до проПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" стягнення 147 500,44 грн.
за участю представників сторін:
позивача: відповідача:Безпалюка О.Л. не з'явилися
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.07.2014 (суддя: Гладій С.В.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" (надалі - КП "Красилівське підприємство теплових мереж"): з останнього на користь позивача стягнуто 33 318,22 грн пені, 37 244,41 грн штрафу, 15 654,52 грн 3 % річних, 15 138,11 грн інфляційних втрат; провадження у справі в частині стягнення 46 145,18 грн основного боргу припинено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 (судді: Гудак А.В., Петухов М.Г., Розізнана І.В.) рішення господарського суду Хмельницької області від 16.07.2014 змінено в частині стягнення пені та штрафу: з відповідача на користь позивача стягнуто 9 995,47 грн пені та 11 173,32 грн штрафу. В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування в частині зміни рішення суду першої інстанції та зменшення розміру пені на 23 322,75 грн та штрафу на 26 071,09 грн.
Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 549-552 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статей 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.08.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Красилівське підприємство теплових мереж" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/55-ТЕ-34, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу (пункт 7.2 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.2012 і діють у частині поставки газу до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).
Згідно з актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2012 та від 31.12.2012 на виконання умов договору продавець у вересні - грудні 2012 року передав, а покупець отримав природний газ в обсязі 598,098 тис. куб.м. на загальну суму 783 029,90 грн.
Судами також встановлено, що відповідач свої зобов'язання з оплати природного газу виконав частково, а саме: у розмірі 736 884,72 грн. Станом на 14.04.2014 заборгованість відповідача перед позивачем склала 46 145,18 грн.
Після порушення провадження у даній справі відповідач добровільно розрахувався за поставлений природний газ у сумі 46 145,18 грн (платіжне доручення № 200 від 26.05.2014). У зв'язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
З урахуванням встановлених обставин справи, керуючись, зокрема приписами статей 11, 509, 530, 549, 551, 612, 625, 627, 629, 655, 692 ЦК України, статей 175, 193, 230, 231 ГК України, здійснивши перерахунок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 33 318,22 грн пені, 37 244,41 грн штрафу, 15 654,52 грн 3 % річних, 15 138,11 грн інфляційних втрат.
При цьому, змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені в сумі 33 318,22 грн та штрафу в розмірі 37 244,41 грн, суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів статті 233 ГК України, статей 83, 99 ГПК України, дійшов висновку про можливість суду скористатися правом зменшення розміру пені та 7 % штрафу та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 9 995,47 грн та штрафу в сумі 11 173,32 грн з огляду на таке: відповідач є підприємством комунальної форми власності і заснований на майні територіальної громади, надає послуги з теплопостачання, основним споживачем відповідача є населення та державні установи; задоволення штрафних санкцій у повному обсязі (у тому числі у зв'язку з настанням опалювального сезону) може утруднити або, навіть, зробити неможливим надання відповідачем послуг з теплопостачання на передодні опалювального сезону; неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором спричинене не його зловживанням своїми правами, а об'єктивними обставинами (непогашення державою заборгованості в різниці тарифів на теплову енергію для населення), що унеможливили вчасну оплату відповідної заборгованості відповідача перед позивачем; добровільне погашення відповідачем частину основного боргу в сумі 736 884,72 грн та після порушення провадження у даній справі залишку боргу в сумі 46 145,18 грн. Таким чином, задоволено клопотання відповідача щодо зменшення нарахованих сум пені та штрафу на 70 %.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з постановою апеляційної інстанції лише в частині зміни рішення місцевого господарського суду стосовно зменшення розміру пені на 23 322,75 грн та штрафу на 26 071,09 грн.
Колегія суддів зазначає, що твердження скаржника спростовуються вищенаведеним та наступним.
Згідно зі статтею 83 ГПК України господарський суд наділений правом зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки, у даному випадку саме пені, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення. Проте, Кодекс не містить переліку таких обставин; це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Стаття 233 ГК України визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені та штрафу.
Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 924/644/14 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 у справі № 924/644/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Н. Кочерова
В. Саранюк