18 грудня 2014 року Справа № 904/1700/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Городничої В.К. дов. №1 від 15.12.2014,
Гайдей І.М. дов. №2 від 15.12.2014,
прокурора: Гудименко Ю.В. - прокурора відділу Генпрокуратури України;
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2014
у справі №904/1700/13-г Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради
про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення поверхневих вод Каховського водосховища у сумі 355 173,10 грн.,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 (суддя Первушин Ю.Ю.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Крутовських В.І.), відмовлено в задоволенні заяви Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 року у справі №904/1700/13-г. Вказане судове рішення залишене без змін.
Ухвала та постанова мотивовані тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки існували на час вирішення спору і про які мало бути відомо заявнику.
Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неправомірно відхилили доводи зазначеної заяви щодо нововиявлених обставин.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Дніпропетровської обласної ради та місцевого бюджету Нікопольської міської ради 355 173,10 грн. збитків із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій, по коду 24062100, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012. Стягнуто з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська судовий збір у сумі 7 103,46 грн.
22.04.2014 на виконання рішення господарського суду від 04.12.2013 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 видано накази на примусове виконання.
27.06.2014 Комунальним підприємством (надалі КП) "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області подана заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд зазначене судове рішення скасувати повністю, судові витрати віднести на рахунок відповідача.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що з метою з'ясування питання чи складалися розпорядження або інші розпорядчі документи щодо застосування санкцій відносно КП "Нікопольводоканал" за результатами перевірок у періоди з 24.03.2011 по 06.04.2011, з 09.08.2011 по 22.08.2011, з 12.01.2012 по 25.01.2012, оскільки ні позов, ні матеріали справи взагалі не містять посилань на зазначені документи, підприємством 29.01.2014 було направлено на адресу держекоінспекції запит за вих. №6-0127/1010 про надання відповідної інформації. У відповіді держекоінспекції за вих. №4-4748-2-3 від 20.05.2014, яка надійшла на адресу КП "Нікопольводоканал" 26.05.2014, зазначено, що за результатами перевірок, проведених у вищезазначені періоди, стосовно КП "Нікопольводоканал" винесено приписи. Тобто, як стало відомо заявнику 26.05.2014, виходячи зі змісту даної відповіді, зі сторони держекоінспекції, в порушення п. 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", були застосовані санкції відносно КП "Нікопольводоканал" у вигляді відшкодування збитків, заподіяних державі у сумі 355 173,10 грн. без винесення відповідного розпорядження. Крім того, держекоінспекцією у вказані періоди в порушення норм чинного законодавства було безпідставно проведено дві планові перевірки на КП "Нікопольводоканал". Отже, заявник вважає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 у справі №904/1700/13-г було безпідставно стягнуто з КП "Нікопольводоканал" збитки в сумі 355173,10 грн., заподіяні в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Частиною 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України регламентовано перелік підстав такого перегляду, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, відповідно до п.1 зазначеної норми процесуального закону такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Проаналізувавши норми частин 7, 8, 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) та пункти 6.11, 6.17 частини 6 Положення про територіальні органи Держекоінспекції України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені заявником обставини стосуються фактично оскарження дій чи бездіяльності Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, тоді як предметом спору у даній справі є відшкодування збитків, завданих державі внаслідок забруднення поверхневих вод (тобто сам факт забруднення заявником вод наведені ним обставини не спростовують). Крім того господарські суди відзначили, що про наведені заявником обставини йому мало бути відомо і на час розгляду справи. Отже, вказані обставини не є нововиявленими, з чим погоджується і судова колегія касаційної інстанції.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з того, що судами попередніх інстанцій під час перегляду за нововиявленими обставинами вищезазначеного судового рішення дотримані норми матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 у справі №904/1700/13-г - без змін.
Головуючий суддя Коробенко Г.П.
Судді Мачульський Г.М.
Шаргало В.І.