17 грудня 2014 року Справа № 910/13296/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПрокопанич Г.К.,
суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Сіріус"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р.
у справі№ 910/13296/13 господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_4
до1) Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (надалі - ПВП "Сіріус"); 2) Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" (надалі - ПрАТ "Сіріус-Буд")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5
провизнання недійсними рішень
за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного виробничого підприємства "Сіріус"
доПриватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" (надалі - ПАТ "Дельта-Банк")
провизнання недійсними рішення загальних зборів
за участю представників:
від позивача- ОСОБА_6, дов. № 47 від 16.12.2014р.
від відповідача-1- Макидон М.М., дов. № 04-06-2013 від 04.06.2013 р.
від відповідача-2- Хоменко А.В., дов. № 23-01-2014 від 23.01.2014 р.
від ПАТ "Дельта-Банк"- Мединський М.М., дов. від 07.06.2013 р.; - Тарасюк Д.О., дов. від 05.01.2011 р.
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус-Буд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5, про визнання недійсними рішень засновника (власника) ПВП "Сіріус" від 15.11.2010 р. та від 14.12.2010 р., а також визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Сіріус-Буд", оформлених протоколом № 6 від 24.11.2010 р.
Також, у липні 2013 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПВП "Сіріус" до ПрАТ "Сіріус-Буд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Дельта-Банк", про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сіріус-Буд" від 24.11.2010 р., оформленого протоколом № 6.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. (суддя Бойко Р.В.) в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ПВП "Сіріус" та ПрАТ "Сіріус-Буд" про визнання недійсними рішень провадження у справі припинено; позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПВП "Сіріус" задоволено повністю, визнано недійсним рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сіріус-Буд" від 24.11.2010 р., оформлене протоколом № 6.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. (головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Руденко М.А.) рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПВП "Сіріус" скасовано, прийнято нове рішення, в цій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПВП "Сіріус", в решті рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПВП "Сіріус" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
До початку судового засідання, 16.12.2014 р. від ПВП "Сіріус" надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з проведенням наразі переговорів між сторонами даного спору про мирне врегулювання спору. Також з аналогічним клопотанням звернулося ПрАТ "Сіріус-Буд".
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:
1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;
11) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
2) неподання витребуваних доказів;
3) необхідність витребування нових доказів;
4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
З огляду на викладене, заявлені клопотання про відкладення розгляду даної справи не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.12.1995 р. Радянською районною державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію ПВП "Сіріус".
Відповідно до п. 1.1 Статуту (в редакції, яка діяла з 22.03.2007 р. по 09.02.2011 р.) ПВП "Сіріус" реорганізовано шляхом виділення ПВП "Сіріус-1". ПВП "Сіріус-1" є правонаступником ПВП "Сіріус" тільки у частині прав та обов'язків, які випливають з договору про спільну діяльність № 17-2000 від 19.05.2000 р., укладеного між ПВП "Сіріус" та Державним геологічним підприємством "Полтаванафтогазгеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України". Правонаступництво за договором про спільну діяльність № 17-2000 від 19.05.2000 р. здійснюється ПВП "Сіріус-1" згідно з самостійним балансом.
Засновником та власником Підприємства, згідно з п. 1.1 Статуту, є громадянин України ОСОБА_5.
Пунктом 6.3. Статуту (в редакції, яка діяла з 22.03.2007 р. по 09.02.2011 р.) визначено, що майно підприємства належить засновнику (власнику).
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ПВП "Сіріус" є одним із засновників ЗАТ "Сіріус-Буд" та є власником 9999 акцій ЗАТ "Сіріус-Буд", що становить 99,99% від загальної кількості акцій ЗАТ "Сіріус-Буд".
Судами встановлено, що 15.11.2010 р. власником (засновником) ПВП "Сіріус" ОСОБА_5 прийнято рішення делегувати директора ПВП "Сіріус" ОСОБА_5 взяти участь у загальних зборах ЗАТ "Сіріус-Буд" та делегувати йому повноваження голосувати "ЗА" згідно порядку денного засідання загальних зборів учасників ЗАТ "Сіріус-Буд" щодо надання будівлі універмагу "Троєщина", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21-А та знаходиться у власності ЗАТ "Сіріус-Буд", в забезпечення виконання зобов'язань ПВП "Сіріус" за кредитом у сумі 15 000 000 грн., який залучається ПВП "Сіріус" у АТ "Дельта-Банк" та в забезпечення виконання зобов'язань ПВП "Сіріус" за реструктуризацією кредиту в сумі 240 000 000 грн., який надавався ТОВ "Укрпромбанк" та переходить на обслуговування в АТ "Дельта-Банк", а також про надання виконуючому обов'язки директора ЗАТ "Сіріус-Буд" ОСОБА_5 повноважень на укладення з АТ "Дельта-Банк" договорів застави (іпотеки), договорів страхування та всіх інших необхідних документів на умовах запропонованих банком, голосувати - "ЗА".
Також, судами було з'ясовано, що 24.11.2010 р. були проведені Загальні збори акціонерів ЗАТ "Сіріус-Буд", рішенням яких вирішено: ЗАТ "Сіріус-Буд" виступити майновим поручителем ПВП "Сіріус" за кредитом, який залучається у АТ "Дельта-Банк", та по реструктуризованому кредиту, який надавався ТОВ "Укрпромбанк" та переходить на обслуговування в АТ "Дельта-Банк" з наданням кредитору в заставу будівлю універмагу "Троєщина", що розташована за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21-А, а також вирішено надати повноваження в.о. директора ЗАТ "Сіріус-Буд" ОСОБА_5 повноваження на укладення з АТ "Дельта-Банк" договорів застави (іпотеки), договорів страхування та всіх інших необхідних документів на умовах запропонованих банком
14 грудня 2010 року власником (засновником) ПВП "Сіріус" ОСОБА_5 прийнято рішення, зокрема, в забезпечення зобов'язань по Кредитному договору № 336/КВ-06 від 17.11.2006 р., загальна сума кредиту 230 000 000 грн. та новому кредитному договору, сума кредиту 15 000 000 грн., надати майно: будівлю універмагу по вул. Т.Драйзера, 21-А в м. Києві, що належить ЗАТ "Сіріус-Буд", а утримувачем акцій є ПВП "Сіріус"; будівлю та обладнання заводу по заморозці ягід та фруктів, розташованого в с. Водяники, Черкаської області, який належить ПВП "Сіріус".
Звертаючись до господарського суду з відповідним позовом, ОСОБА_4 обґрунтовувала свої вимоги тим, що під час створення ПВП "Сіріус" ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 (позивач у справі), а відтак, статутний капітал та майно ПВП "Сіріус" є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та позивача, а тому, за твердженням позивача, ОСОБА_5 міг приймати оскаржувані рішення виключно за наявності згоди позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.1980 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (позивач) було укладено шлюб, зареєстрований Водяницькою сільською радою Звенигородського району Черкаської області.
Відповідно до п. 1 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється, зокрема, внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
12 травня 2013 р. ОСОБА_5 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть та свідчить про припинення з 12.05.2013 р. шлюбу між позивачем та ОСОБА_5 Доказів розірвання або припинення вказано шлюбу з інших підстав раніше названої дати матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація ПВП "Сіріус" як юридичної особи була проведена 05.12.1995 р., тобто на час перебування в шлюбі позивача та ОСОБА_5
Згідно зі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного на момент державної реєстрації Підприємства) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 61 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 62 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦК України співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
На підставі зазначеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішення засновника ПВП "Сіріус" ОСОБА_5 від 15.11.2010 р. та від 14.12.2010 р. є такими, що суперечать нормам ст. 61, ч. ч. 1, 3 ст. 62 Сімейного кодексу України, ст. 369 ЦК України, рішенню Конституційного Суду України від 19.09.2012 № 17-рп/2012, п. о) ст. 5.2 Статуту ПВП "Сіріус".
Водночас, скасовуючи прийняте рішення господарський суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, з якими погоджується і колегія суддів Вищого господарського суду України, з огляду на таке.
Відповідно до статті 162 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Апеляційний господарський суд обґрунтовано відзначив, що перебування особи в шлюбі може свідчити лише про наявність спільної сумісної власності подружжя, а не спільних корпоративних прав. Оскільки учасником ПВП "Сіріус" визначено лише одну особу - ОСОБА_5, то саме у даної особи були наявні корпоративні права з управління підприємством, а тому наявність у позивача за первісним позовом прав на майно, ніяким чином не може свідчити про неможливість прийняття рішень по управлінню підприємством його єдиним учасником - ОСОБА_5
Також, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення власника (засновника) ПВП "Сіріус" від 15.11.2010 р. не призводить до розпорядження спільним майном, а тільки надає повноваження на участь у загальних зборах ЗАТ "Сіріус-Буд", а отже не відповідає нормам чинного законодавства твердження про те, що особа, яка не наділена жодними корпоративними правами ПВП "Сіріус" (у даному випадку, ОСОБА_4.), повинна була погодити вказане рішення.
Відповідно до ст. 32-34 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
Пунктом 10.1.1 Статуту ЗАТ "Сіріус-Буд" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що у Загальних зборах АТ мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є, як особисто, так і через своїх представників, які діють на підставі довіреності.
Загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (їх представники), що мають більш як 60 % голосів (п. 10.1.2 Статуту).
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.
З огляду на викладене, висновок Київського апеляційного господарського суду про те, що керівник ПВП "Сіріус" ОСОБА_5, беручи участь у Загальних зборах ЗАТ "Сіріус-буд" та голосуючи по питаннях, виставлених на голосування, діяв на підставі наданих йому повноважень рішенням засновника ПВП "Сіріус" від 15.11.2010 р., є правомірним та обґрунтованим.
Статутом ЗАТ "Сіріус-Буд" передбачено, що рішення Загальних зборів акціонерів приймаються більшістю голосів у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у Зборах, з таких питань: зміна Статуту товариства, прийняття рішення про припинення діяльності товариства та створення та припинення дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, що беруть участь у Загальних зборах. Акціонери або їх представники, що беруть участь у Загальних зборах, голосують за принципом: 1 акція - 1 голос.
У відповідності з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
Отже, рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сіріус-Буд" від 24.11.2010 р., оформлене протоколом № 6, було прийнято за наявності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення, а тому вимоги ПВП "Сіріус" підставно визнані апеляційним судом необґрунтованими та з огляду на це в їх задоволенні було відмовлено.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.
Враховуючи, що ПВП "Сіріус" (відповідач-1) не є господарським товариством, а позов у даній справі пред'явлено фізичною особою, а також те, що позивач за первісним позовом не є акціонером (учасником) ПрАТ "Сіріус-Буд" (відповідач-2), такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ПВП "Сіріус" та до ПрАТ "Сіріус-Буд" було обґрунтовано припинено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Сіріус" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. у справі № 910/13296/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя І.В. Алєєва
Суддя (доповідач) В.І. Татьков