Справа: № 752/14403/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Епель О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року у справі за її адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника та зобов'язання призначити дану пенсію.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову про задоволення позову. Мотивами апеляційної скарги апелянт зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може погодитися з такою правовою позицією, з огляду на слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно заяви від 15.11.1999 року та додатково поданих документів було переведено з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсіюпо інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розрахунок пенсії було здійснено на підставі довідки про заробітну плату, обчислену за дні роботи в зоні відчуження (01.10.1988-10.10.1988), видану Київським державним підприємством «ІЗУМРУД» від 10.12.1999 року № 12, та довідки за формою № 122 виданої в/ч № 73413 від 10.10.1988 року № 284 про, те що ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС з 06.08.1988 по 05.09.1988 та з 12.09.1988 по 10.10.1988.
ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мав посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 і вкладку до нього № НОМЕР_2 , видані Київською міською державною адміністрацією 06 листопада 1999 року, з відміткою «Перереєстровано», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення.
З військового квитка ОСОБА_2 , слідує, що він в період з 06.08.1988 року по 10.10.1988 року виконував завдання по ліквідації аварій в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та отримав дозу опромінення 4,786. Даний період зараховується в трудовий стаж і стаж, який дає право на пільгову пенсію по списку №1 в троєкратному розмірі (з зарахуванням один місяць за три місяці).
Позивачка з 1970 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим 24.09.2013 відділом реєстрації смерті у м. Києві. Смерть ОСОБА_2 настала в результаті захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Даний факт підтверджено експертним висновком Центральної міжвідомчої комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій від 27 листопада 2013 року в якому зазначено основний діагноз: «Гостра серцево-судинна недостатність. ІХС: гострий повторний трансмуральний інфаркт міокарду. Набряк легень» та зроблено висновок: «Захворювання, яке призвало до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
06.06.2014 року позивачка звернулася до відповідача як дружина померлого учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліда II групи внаслідок захворювання, яке було пов'язано з Чорнобильською катастрофою та як непрацездатний член сім'ї, у зв'язку з втратою годувальника, із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника по матеріалам пенсійної справи покійного чоловіка ОСОБА_2 .
В задоволенні заяви щодо призначення пенсії по втраті годувальника їй було письмово відмовлено, в зв'язку з тим, що неможливо визначити населений пункт, де виконував роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 та зону небезпеки, а також, що їй необхідно надати довідку про заробітну плату чоловіка, обчислену за години роботи у зоні відчуження (лист УПФУ у Голосіївському районі м. Києва від 23.06.2014 № 535/12/1-306 та лист ГУ ПФУ в місті Києві від 01.08.14 № 17536/10/1-1305). Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову погодився з такими доводами відповідача.
Вирішуючи питання щодо правомірності відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавство
Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно п. 10 Порядку, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника має бути додано, зокрема, документи перелічені в підпунктах "б"-"в" п. 7 цього Порядку, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
ОСОБА_2 за життя отримував у відповідача пенсію по 2 групі інвалідності ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по день смерті.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що посилання відповідача на відсутність належних документів, які необхідні для призначення позивачці пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чи їх невідповідність (суперечність) іншим документам є необґрунтованими. При цьому апеляційна інстанція зазначає, що ОСОБА_2 отримував у відповідача даний вид пенсії, призначений відповідним розпорядженням УПФУ, за його життя вказане розпорядження ніким не скасовувалося.
Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційна інстанція приходить до висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки всупереч наведеним вимогам законодавства відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови у призначенні позивачці пенсії по втраті годувальника.
Відповідно до ст.198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права. Отже, апеляційну скаргу необхідно залишити задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з постановленням нової про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року - скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням фактично проведених виплат, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.