Справа: № 752/22424/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак О.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Епель О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2014 року у справі за її адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, третя особа Закрите акціонерне товариство «Трест Міськбуд-4» про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до УПФУ в Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірною відмови від 02 серпня 2013 року № 16213/11 та від 13 вересня 2013р. № 18994/11 у призначені пенсії на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 та відповідно до п. (б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову про задоволення позову. Мотивами апеляційної скарги апелянт зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може погодитися з такою правовою позицією, з огляду на слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2013 року позивачка звернулася до УПФУ в Голосіївському районі м. Києва із заявою та пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та відповідно до п. (б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 02 серпня 2013 р. № 16213/11 відповідачем було відмовлено у призначенні такої пенсії з підстав відсутності у ВАТ «Трест Міськбуд-4» документів, які б підтверджували роботу із шкідливими і важкими умовами праці.
04 вересня 2013 р. позивачка повторно звернулася до відповідача із такою ж заявою та пакетом документів, проте, листом від 13 вересня 2013 р. № 18994/11 отримала аналогічну відповідь.
Вирішуючи питання щодо правомірності відмови у призначенні пільгової пенсії, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пільгову пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв посад і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів і за результатами атестації робочих місць - жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 6 Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціальної стажу; професія або посада, характер виконуваної роботи; підрозділ, пун: найменування списків або їх номери, куди включається цей період: первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Матеріали справи містять довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.07.2013 № 13 з ВАТ «Трест Міськбуд-4». В даній довідці містяться відомості, про те, що ОСОБА_2 працювала повний робочий день в СБУ № 20 тресту «Київміськбуд-4» і за період з 22.07.1981 по 02.09.1997 виконувала прооліфування, ґрунтування, покривання поверхонь лаками на бітумній основі, нітролаками і фарбування поверхонь нітрофарбами, що містять компоненти, віднесені до третього класу небезпеки.
Згідно записів трудової книжки позивачки у період з 22.07.1981 по 02.09.1997 вона працювала в Спеціалізованому будівельному управлінні № 20 тресту «Київміськбуд» на посаді маляра.
Професія маляра при роботі з нітрофарбами, була передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на призначення пільгової пенсії, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, яка діяла під час роботи ОСОБА_2 в тресті «Київміськбуд-4».
Таким чином, позивачка працювала на посаді маляра в період, коли виконання робіт за нею відносилось за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, до таких, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування відмови в позові суд першої інстанції виходив з Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці № 41 від 01.09.1992, виданих Міністерством праці України, за якими під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених спискам протягом не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідним документами. Проте, оскільки позивачка не надала документів (накази про надання додаткових відпусток та доплат за шкідливі умови праці по роках за зазначений період роботи, технологічний процес фарбування із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки/фарбування нітроемалями, інструкції з техніки безпеки для роботи маляра з нітрофарбами та нітроемалями, які були чинні у вказаний період), які б підтверджували факт роботи повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підстав для віднесення вказаного вище періоду до стажу роботи за Списком № 2 немає.
Сторонами не заперечується та обставина, що в 2005 р. була проведена перша атестація робочого місця маляра за умовами праці, а, отже, було встановлено особливо шкідливі умови праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 з наданням відповідних пільг та компенсацій.
В свою чергу, матеріали справи містять ряд інших документів, які додатково підтверджують, що виконувана позивачкою робота відноситься до переліку робіт зі шкідливими умовами праці, зокрема: додатки до колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ «Хрещатикбуд», якими визначено перелік додатково оплачуваних відпусток по професіям (посадам) зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці (а.с. 12, 18), довідка про заробітну плату, видана на підставі особових рахунків (а.с. 14), довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.07.2013 № 13 з ВАТ «Трест Міськбуд-4». Матеріали справи не місять жодних заперечень з приводу недостовірності даних, викладених у перелічених вище документах.
Відтак, наведені документи підтверджують право позивача на зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивача, не встановлено неправильності чи неточності записів про періоди роботи. Крім того, відповідачем з даного приводу не надано жодних заперечень, що підтверджується матеріалами справи.
Посилання суду першої інстанції на відсутність до 2005 року даних про атестацію робочих місць, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому неналежне та несвоєчасне проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсій за віком.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в ухвалі від 22.06.2011 року по справі № 6-57227св10.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційна інстанція приходить до висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки всупереч наведеним вимогам законодавства відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови у призначенні позивачці пільгової пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та знаходить підстави для зобов'язання призначити позивачці пільгову пенсію за Списком № 2 з моменту звернення за її призначенням (24.07.2013 року) з проведенням відповідних виплат, оскільки без їх проведення не відбудеться повний захист порушеного права позивачки на отримання пільгової пенсії.
Відповідно до ст.198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права. Отже, апеляційну скаргу необхідно залишити задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з постановленням нової про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12.11.2014 року - скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.
Визнати неправомірними відмови Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 02 серпня 2013 року № 16213/11 та від 13 вересня 2013 року № 18994/11 у призначені ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. (б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24.07.2013 року (з моменту звернення за призначенням пенсії) та провести відповідні виплати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.