Справа № 686/11480/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
17 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої допомоги ,
Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі по тексту - позивач) звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення надміру виплаченої допомоги в розмірі 5777 грн. 70 коп.
В позовній заяві позивач посилався на те, що відповідачу відповідно до поданої заяви за період з вересня 2012 року по грудень 2013 року було призначено та виплачено тимчасову допомогу у зв'язку з ухиленням батька від сплати аліментів на загальну суму 5777 грн. 70 коп. Вказував, що відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань не повідомила Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про сплату їй ОСОБА_3 аліментів, тому зобов'язана повернути отримані кошти тимчасової допомоги.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року по справі № 686/11480/14 позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради надміру виплачену суму наданої дитині тимчасової державної допомоги в сумі 5777 грн. 70 коп.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02 жовтня 2014 року по справі № 686/11480/14-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вона не отримувала аліменти від ОСОБА_3, тому правомірно отримувала допомогу на дитину. Також, зазначила, що вирок Хмельницького міськрайонного суду від 29.10.2014 по справі №686/9809/14-к не набув законної сили, відтак оскаржене рішення суду першої інстанції передчасне.
Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 згідно з виконавчим листом №2-380 який видано Хмельницьким міськрайонним судом 15.03.2001 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 28.02.2001 і до повноліття дитини.
Рішенням управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради від 17.09.2013 на підставі поданої ОСОБА_2 11 вересня 2012 року до управління заяви про призначення їй тимчасової державної допомоги дітям було призначено тимчасову допомогу у зв'язку з ухиленням батька від сплати аліментів.
За результатами проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення допомоги від 17 лютого 2014 року, встановлено що заявником ОСОБА_2 подано неповну інформацію про отримання аліментів, внаслідок чого за період з 01 вересня 2012 року по 30 грудня 2013 року було виплачено кошти по тимчасовій допомозі в загальній сумі 5777 грн. 70 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи 12 грудня 2013 року районним відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції повідомлено управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про недійсність довідки про неотримання аліментів від 11 вересня 2013 року №13366 та зупинення виплати аліментів, оскільки їх платник ОСОБА_3 надав квитанції про їх сплату за період з 01 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року. Зазначена обставина підтверджується, також, довідкою розрахунком РВ ДВС від 03 червня 2014 року.
Матеріалами справи підтверджено, що звертаючись до позивача з заявою про призначення допомоги, відповідач ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання при отриманні аліментів в трьохденний термін повідомити управління про це, однак всупереч взятих на себе зобов'язань не повідомила позивача про перераховані на її користь кошти.
Вищенаведене, зумовило звернення управління Праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості з огляду на неповідомлення відповідачем про надіслані на її користь в рахунок заборгованості по аліментам кошти.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями статті180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до частини 8 статті 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті181 Сімейного кодексу України).
Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).
Підпунктами 2, 9 пункту 10 Порядку передбачено, що виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. При цьому виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в кому виникла одна із зазначених обставин.
Згідно з пунктом 12 Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Зазначені положення Порядку кореспондують із нормами частини 10 статті 181 Сімейного кодексу України, відповідно до яких суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що підставою для стягнення суми наданої дитині тимчасової державної допомоги законодавець визначив саме встановлення можливості стягнення аліментів з одного з батьків, якщо виявлено, що один з батьків може утримувати дитину.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що допомога, за стягненням якої до суду звернувся позивач, була призначена та виплачена ОСОБА_2 з вересня 2012 року по грудень 2013 року. В своїх заявах скаржник чітко зазначала, що аліментів та добровільної допомоги від батька дитини не отримувала. При їх отриманні зобов'язувалася повідомити Управління.
Як свідчать матеріали справи, 12 грудня 2013 року районним відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції повідомлено управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про недійсність довідки про неотримання аліментів від 11 вересня 2013 року №13366 та зупинення виплати аліментів, оскільки їх платник ОСОБА_3 надав квитанції про їх сплату за період з 01 березня 2012 року по 01 вересня 2013 року. Зазначена обставина підтверджується, також, довідкою розрахунком РВ ДВС від 03 червня 2014 року.
Та обставина, що відповідач оскаржив в апеляційному порядку вирок Хмельницького міськрайонного суду від 29.10.2014 по справі №686/9809/14-к і останній не набув законної сили, не спростовує виникнення можливості стягнення аліментів з батька її дитини.
За таких обставин, доводи апелянта про те, що відповідні кошти в рахунок сплати заборгованості по аліментам отримані не були, не заслуговує на увагу та не спростовує обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів у судовому порядку є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Сапальова Т.В.