04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/6950/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Гончарова С.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Демчишен А.В. - дов. б/н від 14.01.2014р.
від відповідача: Кривда Ю.І. - дов. № 158-08/2315 від 10.11.2014р.
Палєй О.П. - дов. № 158-08/1201 від 30.05.2014р.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. (повний текст підписано 12.09.2014р.)
у справі № 910/6950/14 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна»
до Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний науковий центр «Інституту ґрунтознавства
і агрохімії імені О.Н.Соколовського»
про захист ділової репутації та відшкодування матеріальної шкоди
В судовому засіданні 10.12.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В квітні 2014р. Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» про захист ділової репутації та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2014р. залучено до участі у справі Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н.Соколовського» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі № 910/6950/14 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» 01.10.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2014р.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. та від 27.11.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 10.12.2014р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
01.12.2014р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження завданої матеріальної шкоди, а 09.10.2014р. від представника відповідача - доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2014р. представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи форми № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів під урожай 2012 року».
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2014р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2014р. заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 10.12.2014р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначав про те, що Черкаської філією державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» на ім'я начальника управління СБ України в Черкаській області Криленка В.І. направлено лист №361/01 за підписом директора Черкаської філії ДУ «Інститут охорони грунтів України» Кривди Ю.І., в якому міститься наступна інформація:
- «Аналіз ведення сільськогосподарського виробництва ПСП «Агро-Вільд Україна» свідчить про те, що службові особи підприємства недбало ставляться до збереження родючості ґрунтів, у результаті чого порушуються вимоги чинного законодавства. Так, у ПСП «Агро-Вільд Україна» основна увага приділяється внесенню азотних добрив без внесення фосфорно-калійних»;
- «Отже, за результатами проведених розрахунків протягом 2011-2012 років встановлено систематичне тривале зниження родючості земель внаслідок їх безгосподарського використання ПСП «Агро-Вільд Україна», що спричинило ґрунтам шкоду на суму 12,8 млн. грн.
Позивач зазначає, що вищевказані твердження стали підставою для порушення ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області кримінального провадження №12013250020000605 за ч. 1 ст. 254 КК України за фактом безгосподарського використання земель ІП «Агро-Вільд Україна», яке спричинило тривале зниження родючості.
На думку позивача, викладена в листі № 361/01 від 30.08.2013р. інформація не відповідає дійсності, містить в собі негативну та недостовірну інформацію, принизила ділову репутацію ІП «Агро-Вільд Україна».
Згідно листа Черкаської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» №937/03 від 09.12.2013р., отриманого на адвокатський запит, з 2006 по 2013 рік зразки ґрунту на землях, орендованих ІП «Агро-Вільд Україна», не відбирались і не досліджувались.
Позивач вказує, що на поставлене в адвокатському запиті № 26 від 27.11.2013р. питання «Чи можливо згідно встановленого законом порядку проведення відповідних розрахунків (заподіяння шкоди в розмірі 12,8 млн. грн.) та проведення аналізу без відібрання відповідних зразків ґрунту?» в листі Черкаської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» №968/03 від 16.12.2013р. було зазначено, що згідно проведених розрахунків балансу поживних речовин на основі Методики «Розрахунок балансу гумусу і поживних речовин у землеробстві України на різних рівнях управління» та наданих даних по урожайності сільськогосподарських культур і внесенню добрив можливо встановити чи збіднів чи збагатився ґрунт на відповідні поживні речовини, для більш повної агрохімічної оцінки стану ґрунтів господарства необхідно провести відбір та аналіз зразків ґрунтів згідно «Методики агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення», розробленої Державним технологічним центром охорони родючості ґрунтів, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН та «Інститутом агроекології та біотехнології» і затвердженої Науково-технічною радою Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів «Центрдержродючість».
Позивач стверджує, що з вказаної відповіді вбачається, що згідно Методики «Розрахунок балансу гумусу і поживних речовин у землеробстві України на різних рівнях управління» можливо встановити чи збіднів чи збагатився ґрунт на відповідні поживні речовини, а не розрахувати розмір завданої ґрунту шкоди. Крім того, за інформацією Черкаської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» стає очевидним, що достовірну інформацію щодо стану ґрунту, а відтак і розрахунку нанесеної ґрунту шкоди, можливо отримати лише після проведення відбору та аналізу зразків ґрунту.
Оскільки жодних проб ґрунту на полях, які знаходяться в користуванні ІП «Агро-Вільд Україна», відповідачем не відбиралось, відповідних агрохімічних аналізів не проводилось, при розрахунку начебто завданої ґрунтам шкоди Методика розрахунку розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного і середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 р., не використовувалась, відтак поширена листом Черкаської філії ДУ «Інститут охорони і ґрунтів України» №361/01 від 30.08.2013р. інформація стосовно стійкого зниження родючості ґрунтів, які знаходяться в користуванні ІП «Агро-Вільд Україна» внаслідок їх безгосподарського використання, на думку позивача, є недостовірною.
Позивач вказує на те, що дізнавшись про те, що ІП «Агро-Вільд Україна» начебто порушує Закон та знижує родючість ґрунту, до нього почали звертатись селяни, які надають підприємству земельні паї в оренду, з проханнями розірвати раніше укладені договори оренди. Також, негативна інформація про те, що ІП «Агро-Вільд Україна» внаслідок ведення господарської діяльності знижує родючість ґрунту поширилась і в колі ділових партнерів підприємства.
З метою відновлення порушеного права та отримання об'єктивних відомостей про стан родючості ґрунтів, орендованих підприємством, позивач 23.12.2013р. вимушений був звернутись до провідного науково-методичного центру, який очолює й координує науково-дослідні роботи з питань ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів - Національного наукового центру «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», працівниками якого було здійснено виїзд та відібрано зразки ґрунту на орендованих ІП «Агро-Вільд Україна» полях. В подальшому, згідно проведеного грунтово-агрохімічного обстеження, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» дійшов висновку про те, що на грудень 2013 року агроекологічний стан грунтів земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ІП «Агро- Вільд Україна», обстежених ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» є задовільним, процеси деградації грунтів протягом останніх семи років відсутні, є тенденція поліпшення ряду показників родючості - вмісту органічної речовини, рухомих форм фосфору, калію і ряду мікроелементів.
Позивач стверджує, що вказаний висновок повністю спростовує твердження, які містяться у листі Черкаської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» № 361/01 від 30.08.2013р.
З огляду на вищевикладене позивач вважає, що ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», поширивши про ІП «Агро-Вільд Україна» негативну та завідомо неправдиву інформацію, принизило ділову репутацію ІП «Агро-Вільд Україна».
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 50 000, 00 грн. понесених витрат для відновлення свого порушеного права, що складають вартість проведення ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» обстеження.
Заперечуючи проти позову, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, відповідач зазначав, що 07.08.2013р. Управління СБ України в Черкаській області в особі начальника Криленка В.І. листом № 8/14775 звернулось до Черкаської філії ДУ «Держґрунтохорона» для надання інформації.
Керуючись Положенням про Черкаську філію ДУ «Держґрунтохорона», затвердженим наказом ДУ «Держґрунтохорона» № 56 від 15.04.2013р., шляхом аналізу наявної інформації, яка міститься в Черкаській філії ДУ «Держґрунтохорона», остання надала повну та вичерпну відповідь на поставленні запитання.
З аналізу господарської діяльності ІП «Агро-Вільд Україна» за формами статистичної звітності № 29-сг «Підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» за 2007-2012 роки вбачається, що спеціалісти та керівництво господарства не дотримуються основних законів землеробства та чинного законодавства України по охороні та збереженні родючості ґрунтів виходячи з наступного.
Аналізуючи структуру посівних площ ІП «Агро-Вільд Україна» по дотриманню вимог Постанови КМУ № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах»: для зони Лісостепу встановлені наступні нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах: зернові та зернобобові культури 25-95%, технічні культури 5-30% у т.ч. ріпак - 3-5%, соняшник - 5-9%.
З форм № 29-сг «Про збір урожаю сільськогосподарських культур» за 2007-2012 роки вбачається, що у 2007-2010 роках ІП «Агро-Вільд Україна» технічні культури висівались на 28,3- 38,7% від посівної площі, у 2011 році площі під технічними культурами зросли до 61% і у 2012 році до 63,8%, при цьому основними технічними культурами були цукровий буряк 28,0- 31,3% і соя 21,1-25,8%, озимий ріпак займав площу 710 га (8,4%) в 2011 році, 580 га (6,7%) у 2012 році, соняшник висівався лише в 2011 році на площі 300 га (3,5%).
Відповідач стверджує, що аналіз ведення сільськогосподарського виробництва ІП «Агро-Вільд Україна» свідчить про те, що службові особи підприємства приділяють мало уваги збереженню родючості ґрунтів, в результаті чого порушуються вимоги чинного законодавства.
Крім того, аналізуючи надані форми статистичної звітності № 29-сг «Підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» за 2007-2012 роки можна констатувати, що господарство ІП «Агро-Вільд Україна» отримує високі врожаї основних сільськогосподарських культур при недостатньому внесенні фосфорно-калійних добрив.
З аналізу статистичної форми № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» за 2007-2012 роки, вбачається, що фосфорно-калійні добрива вносились лише в 2007 та 2008 роках, а в 2009 - 2012 роках фосфорно-калійні добрива ІП «Агро-Вільд Україна» зовсім не вносились, що є ігноруванням основних законів землеробства та законодавства України з охорони земель. Органічні добрива в ІП «Агро-Вільд Україна» вносились в окремі роки і то в недостатній кількості.
Враховуючи те, що ІП «Агро-Вільд Україна» вноситься значна кількість азотних добрив, значно більше максимально допустимих рівнів, то вся сільськогосподарська продукція має бути перевірена на вміст нітратів згідно нормативної документації Міністерства охорони здоров'я України «Медико-биологические требования и санитарные качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та п. п. 7.2, 7.4. Державних санітарних правил (ДСП 8.8.1.2.001-98) «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», а також азотні добрива відносяться до групи фізіологічно кислих препаратів, які сильно підкислюють ґрунт. За останні 6 років (2007-2012 роки) ІП «Агро-Вільд Україна» внесено 5904,1 тонн діючої речовини азотних добрив, що в перерахунку на фізичну вагу аміачної селітри становитиме 17365 тонн. Для нейтралізації підкислюючої дії 17365 тонн аміачної селітри потрібно внести 13024 тонни вапна. Якщо використовувалися інші азотні добрива необхідно зробити перерахунок потреби вапна для нейтралізації підкислюючої дії азотних добрив.
Також відповідач зазначає, що розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві ІП «Агро-Вільд Україна» за 2007-2012 роки показали позитивний баланс по азоту 5904,1 тонн і негативний по фосфору - 1035,5 тонн і калію - 1173,2 тонни. Внесення азотних добрив в дозах 294-442 кг/га без застосування фосфорно-калійних добрив, а також значний позитивний баланс по азоту може вплинути на підвищений вміст нітратів та нітритів у сільськогосподарській продукції, а також забруднення поверхневих та підземних вод нітратами за певних умов.
Від'ємний баланс по фосфору і калію свідчить про те, що урожай сільськогосподарських культур на ґрунтах ІП «Агро-Вільд Україна» формується за рахунок втрати родючості ґрунтів по цих поживних речовинах. Ґрунти ІП «Агро-Вільд Україна» за 2007-2012 роки втратили 1039,5 тонн фосфору, що в перерахунку на мінеральне добриво суперфосфат гранульований (20% діючої речовини) становитиме 5197,5 тонни і калію - 1173,2 тонни, а в перерахунку на мінеральне добриво калій хлористий (60% діючої речовини) - 1955,3 тонни. Для відновлення родючості ґрунтів, втраченої за 2007-2012 роки, ІП «Агро-Вільд Україна» необхідно внести 5197,5 тонни суперфосфату (або еквівалентної кількості іншого фосфорного добрива), 1955,3 тонни калію хлористого (або еквівалентної кількості іншого калійного добрива) та 13024 тонн вапна для нейтралізації підкислюючої дії внесених азотних добрив. Вартість робіт на відновлення втраченої родючості ґрунтів, що орендує ІП «Агро-Вільд Україна» включатиме вартість придбання мінеральних добрив та хімічних меліорантів (вапна), затрати на їх транспортування, зберігання та внесення.
За результатами проведеного Черкаською філією ДУ «Держґрунтохорона» аналізу наданих даних по врожайності сільськогосподарських культур та внесених під них добрив урожаїв 2011- 2012 років встановлено, що на орендованих землях ІП «Агро-Вільд Україна» вирощується обмежений асортимент культур, які виносять з ґрунту значні кількості поживних речовин.
Спеціалістами ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського» не розглядалась інформація про урожайність сільськогосподарських культур та внесення органічних та мінеральних добрив (що передбачено методикою). Адже внесення 250-500 кг д. р. на 1 га лише азотних добрив призводить до більш інтенсивної мінералізації органічної речовини (гумусу), забруднення нітратами та нітритами підземних та поверхневих вод, сільськогосподарської продукції, адже згідно вимог МОЗ вся сільськогосподарська продукція має досліджуватись на вміст нітратів, нітритів, залишкової кількості пестицидів, важких металів і інших показників безпеки. (Державні санітарні правила (ДСП 8.8.1.2.001-98) «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», «Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», Москва 1990).
Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що ІП «Агро-Вільд Україна» не дотримується рекомендацій наукових установ по застосуванню максимально допустимих рівнів норми азоту мінеральних добрив.
Щодо проведеного агрохімічного обстеження земель ІП «Агро-Вільд Україна» ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» відповідач зазначає, що вказане дослідження було проведено у грудні 2013 року, при його проведенні було порушено ряд дуже важливих методичних положень, які суттєво вплинули на результати досліджень та остаточний висновок про агроекологічний стан ґрунтів, що орендує ІП «Агро-Вільд Україна». Зокрема, відбір зразків ґрунту здійснювався в грудні 2013р., що суперечить «Методиці агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення», адже відбір ґрунту можна проводити при середньодобовій температурі не нижче + 5°С, а в грудні 2013р. температура становила мінус 0,8-1 °С, ґрунт був промерзлий на певну глибину і дуже важко в мерзлому ґрунті відібрати тростьовим буром біля 750 зразків; ДСТУ 4287:2004 «Якість ґрунту. Відбирання проб», п.3.1. «Відбирати проби потрібно протягом всього вегетаційного періоду...». При аналізі середньозважених показників вмісту рухомих форм фосфору та калію не враховувались зміна площі орендованих земель, наприклад на території Острожанської сільської ради в 2006 році досліджувалась площа 876 га, а у 2013 році площа орендованих земель на території Острожанської сільської ради становила - 918 га (різниця майже 16%), і це досить суттєво могло вплинути середньозважені показники рухомих форм фосфору та калію.
З огляду на викладене, на думку відповідача, висновок ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» є необґрунтованим, складений з порушенням усіх наявних методик агрохімічних досліджень та не може свідчити про реальний агрохімічний стан земельних ділянок, що використовуються позивачем.
Крім того, відповідач вказує на те, що Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського» не являється органом, який має право виносити незалежні висновки, в той час як ДУ «Держґрунтохорона» є установою, до повноважень якої безпосередньо віднесено ведення моніторингу земель.
Відповідач також зазначає, що згідно діючого законодавства України контроль стану родючості земель покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства України і, зокрема, на Державну установу «Інститут охорони грунтів України» та його обласні філії (які раніше мали назву обласні державні проектно-розвідувальні центри охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість»).
Згідно Указу Президента України від 2 грудня 1995 року № 111895 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» на всіх землях сільськогосподарського призначення повинна проводитись агрохімічна паспортизація.
Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» від 06 червня 2001 року визначено термін (рік) проведення агрохімічної паспортизації земель в кожному адміністративному районі.
В Жашківському районі, а отже і на землях, що знаходяться у користуванні ІП «Агро-Вільд Україна», агрохімічна паспортизація земель повинна проводитись у 2001, 2006, 2011, 2016 і т. д. роках, однак на землях позивача агрохімічна паспортизація була проведена лише в 2001 та 2006 роках. Для зменшення впливу сезонної динаміки відбір зразків ґрунту в Жашківському районі постійно проводиться в травні-червні (відносна похибка вимірювань з урахуванням часового фактору: фосфор 6,5-13%, калій 10-14%). В 2006 році на землях ІП «Агро-Вільд Україна» загальною площею 8046,7 га була проведена агрохімічна паспортизація, на що були видані матеріали агрохімічної паспортизації.
Проте в 2011 році під час проведення чергового туру агрохімічної паспортизації в Жашківському районі, відповідно до Указу Президента України та розпорядження Голови Черкаської ОДА, до керівництва ІП «Агро-Вільд Україна» неодноразово звертались директор Черкаського центру «Облдержродючість» та завідувачі відділом і лабораторією моніторингу грунтів про проведення чергового туру паспортизації, однак отримували відмову і заборону самим відбирати зразки ґрунту. В 2012 році спроби проведення паспортизації ґрунтів були повторені, але отримати згоду позивача на відбір зразків ґрунту не вдалося.
Про відмову проведення агрохімічної паспортизації земель ІП «Агро-Вільд Україна» було поставлено до відома Жашківську РДА, сільськогосподарську інспекцію в Черкаській області та Головне управління АПР Черкаської ОДА.
Спір у справі виник у зв'язку із розповсюдженням відповідачем, як на думку позивача, недостовірної інформації, яка принизила ділову репутацію ІП «Агро-Вільд Україна».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За приписом частини першої статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України «Про інформацію»).
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі по тексту - постанова Пленуму) .
У пункті 12 постанови Пленуму зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
У пункті 15 постанови Пленуму зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Частиною третьою статті 277 Цивільного кодексу України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Як встановлено судом, відповідач листом № 361/01від 30.08.2013р., надісланим на адресу Управління СБ України в Черкаській області, повідомив про те, що «Аналіз ведення сільськогосподарського виробництва ПСП «Агро-Вільд Україна» свідчить про те, що службові особи підприємства недбало ставляться до збереження родючості ґрунтів, у результаті чого порушуються вимоги чинного законодавства. Так, у ПСП «Агро-Вільд Україна» основна увага приділяється внесенню азотних добрив без внесення фосфорно-калійних»; «Отже, за результатами проведених розрахунків протягом 2011-2012 років встановлено систематичне тривале зниження родючості земель внаслідок їх безгосподарського використання ПСП «Агро-Вільд Україна», що спричинило ґрунтам шкоду на суму 12,8 млн. грн.».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення - обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;
Згідно ч. 3 ст. 5 вказаного Закону моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, яким є Міністерство Аграрної політики і продовольства України.
У відповідності до п. 2.3 Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2004 року № 51, (далі по тексту - Положення) моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводить Міністерство аграрної політики України у взаємодії з іншими виконавцями: Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Держкомземом України, Держводгоспом України та науково-дослідними установами УААН землеохоронного профілю.
Згідно п. 2.4 Положення залежно від територіального поширення та завдань здійснюються національний, регіональний і локальний моніторинги ґрунтів: національний - охоплює землі сільськогосподарського призначення в Україні; регіональний - охоплює землі сільськогосподарського призначення в межах фізико-географічних і адміністративних одиниць, великих масивів зрошення та осушення; локальний - проводиться на території окремих землеволодінь та землекористувань.
Відповідно до п. п. 3.1-3.3 Положення моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється шляхом: аналізу та узагальнення архівного (базового) фонду даних; ґрунтово-агрохімічного та еколого-меліоративного (суцільних і вибіркових) обстежень ґрунтів, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення; функціонування мережі стаціонарних ділянок та польових дослідів, на яких ведуться спеціальний, кризовий та науковий моніторинг ґрунтів і забезпечуються комплексні дослідження, контроль за властивостями ґрунтів, розроблення прогностичних моделей та ґрунтозахисних технологій; використання даних дистанційного зондування та глобальної системи визначення місцезнаходження досліджуваних ділянок. Агрохімічна паспортизація орних земель проводиться раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5 - 10 років, а також на бажання землевласника, землекористувача, при зміні власника земель сільськогосподарського призначення. Дані агрохімічної паспортизації земельних ділянок надаються у вигляді агрохімічного паспорта, форму та порядок ведення якого встановлює Міністерство аграрної політики України.
До складу виконавців моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення відповідно до визначених завдань належать: Міністерство аграрної політики України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Держкомзем України, Держводгосп України та УААН. Центрдержродючість здійснює: науково-методичне керівництво ведення моніторингу ґрунтів разом з Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського», науковим центром «Агроекологія», Інститутом землеустрою Держкомзему України, Інститутом гідротехніки і меліорації УААН та іншими науково-дослідними установами УААН землеохоронного профілю (п. 4.1, 4.4 Положення).
Таким чином, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» не може проводити агрохімічну паспортизацію земель, оскільки не належить до установ Національної академії аграрних наук і ці функції Міністерством аграрної політики і продовольства України йому не делеговані.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 18.08.2014 року у даній справі від Відділу статистики в Жашківському районі надійшли копії статистичного спостереження щодо внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів під урожай 2010, 2011, 2012 та 2013 років (Ф № 9-б-сг); форми щодо підсумків збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 роки (Ф № 29-сг) по ІП «Агро-Вільд Україна».
Для проведення розрахунків використовуються статистичні звіти ІП «Агро-Вільд Україна» по формах 29-сг і 9-б-сг за 2009-2013 роки, згідно яких можливо встановити скільки поживних речовин, тобто азоту, фосфору та калію внесено в ґрунт і скільки винесено з урожаєм - сільськогосподарських культур з полів і вивезено за межі господарства. Розрахунки проводяться кожен рік окремо, що дає можливість враховувати зміну площі, що знаходиться в оренді адже і урожай отримується і добрива вносяться на одну і ту саму площу, що виключає похибку у проведенні розрахунків.
Відповідачем, використовуючи копії статистичної форми № 9-Б-СГ ІП «Агро-Вільд Україна» за 2009-2013 роки, копії статистичної форми № 29-СГ ІП «Агро-Вільд Україна» за 2009-2013 роки, було проведено розрахунок балансу поживних речовин в землеробстві ІП «Агро-Вільд Україна» за 2009-2013 роки та встановлено, що господарство ІП «Агро-Вільд Україна» отримує високі врожаї основних сільськогосподарських культур при відсутності внесення фосфорно-калійних добрив в 2009-2012 роках та недостатньому внесенні фосфорно-калійних добрив в 2013 році. З аналізу статистичних форм № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» за 2009 -2013 роки, за поясненням відповідача, наданими йому для аналізу та перевірки, встановлено, що фосфорно-калійні добрива вносились лише в 2013 році, а в 2009-2012 роках фосфорно-калійні добрива ІП «Агро- Вільд Україна» зовсім не вносились, що є ігноруванням основних законів землеробства та законодавства України з охорони земель. Органічні добрива ІП «Агро-Вільд Україна» вносились в окремі роки і то в недостатній кількості. Розрахунки балансу поживних речовин в землеробстві ІП «Агро-Вільд Україна» за 2009-2013 роки показали позитивний баланс по азоту 4330,7 тонн і негативний по фосфору - 1294,4 тонн і калію - 1280,9 тонни. Внесення азотних добрив в дозах 294-442 кг/га без застосування фосфорно-калійних добрив, а також значний позитивний баланс по азоту може вплинути на підвищений вміст нітратів та нітритів у сільськогосподарській продукції, а також забруднення поверхневих та підземних вод нітратами за певних умов.
Таким чином, з розрахунків відповідача щодо стану родючості ґрунтів орендованих ІП «Агро-Вільд Україна», проведених на основі Методики «Розрахунку балансу гумусу і поживних речовин у землеробстві України на різних рівнях управління», розробленої ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» вбачається, що ІП «Агро- Вільд Україна» має значний дефіцит балансу по фосфору та калію за 2009-2013 роки.
Як вбачається з належним чином оформленої форми № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» під урожай 2013 року (а. с. 214, 222 т. 1), яка містить підпис уповноваженої особи та печатку підприємства позивача, лише під урожай 2013р. вносились фосфорні та калійні добрива.
Представником відповідача буду надано суду апеляційної інстанції копію форми № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» під урожай 2012р. та форми № 29-сг «Підсумки збору урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» на 1 грудня 2012р. з підписами уповноваженої особи позивача та печаткою підприємства, з яких вбачається, що під урожай 2012р. позивачем не вносились ні фосфорні , ні калійні добрива.
При цьому, суд критично ставиться до наданих відділом статистики у Жашківському районі копій форм № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» під урожай 2012р., під урожай 2011р., під урожай 2011р. (а. с. 215-217, 219-221, т. 1), про внесення ніби-то під врожай вказаних років фосфорних і калійних добрив, оскільки ці дані внесені до бланку форми, затвердженої Наказом Держстату України від 14.06.2013р. № 181, в той час як станом на 2010р., 2011р., 2012р. була затверджено зовсім інша форма № 9-б-сг, що також підтверджуєтеся копією форми № 9-б-сг (під врожай 2012р.), наданою відповідачем суду апеляційної інстанції, та на спірних довідках форми № 9-б-сг під врожай 2010р., 2011р., 2012р. відсутній відтиск печатки позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено, що позивачем основна увага приділяється внесенню азотних добрив без внесення фосфорно-калійних протягом 2011-2012рр., та встановлено, що систематичне тривале зниження родючості земель внаслідок їх безгосподарського використання позивачем, а тому викладена відповідачем інформація в листі № 361/01 від 30.08.2013р. на адресу начальника УСБУ в Черкаській області є достовірною.
Посилання апелянта на ненадання відповідачем доказів на підтвердження розміру завданої ґрунтам шкоди, в тому числі й на суму 12,8 млн. грн., не ґрунтуються на матеріалах справи, а вказані обставини не були предметом позовних вимог позивача.
Згідно п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Отже, поширенням інформації є доведення її до відома третьої особи у будь-який спосіб.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007р. № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської· (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Згідно п. 8 вищезазначеного інформаційного листа у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.
Частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Крім того, відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача про недостовірність інформації щодо стану та якості родючості грунтів позивача, викладеної відповідачем в листі № 361/01 від 30.08.2013р., вимоги позивача про захист ділової репутації та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн. є необґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10 000, 00 грн., не має.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 08.09.2014р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі №910/6950/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі №910/6950/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/6950/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Є.Ю. Шаптала
С.А. Гончаров