17 грудня 2014 р. Справа № 903/1185/14
за позовом державного підприємства "Енергоринок", м. Київ
до відповідача публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго", м. Луцьк
про стягнення 40352,32 грн.
Суддя Вороняк А.С.
при секретарі судового засідання Чорному С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Калінін М.В., довіреність №01/44-631Д від 21.05.2014р.;
від відповідача: Папенко Т.А., довіреність №19/26-66 від 03.01.2014р..
Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: державне підприємство "Енергоринок" звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" про стягнення штрафу у розмірі 40352,32 грн., що виник у зв'язку з відхиленням відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого, що перевищує 5% величину, згідно Договору №4288/02 купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2008р..
Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.11.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 17.12.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
16.12.2014р. через канцелярію суду від відповідача поступило заперечення на позовну заяву №19/21-4032 від 16.12.2014р. згідно якого просить суд відмовити в задоволені позовних вимог. В запереченні відповідач посилається на те, що проведений аналіз споживання за 14 днів січня 2014 року показав, що аномально високі температурні показники, на протязі вказаного періоду, призвели до суттєвого збільшення споживання електроенергії від запланованого. Розрахунок показував, що при замовленому обсязі споживання в 163,2 млн.кВт.г та при подальшій стійкості високих температурних показників, фактичний обсяг споживання мав скласти біля 148,3 млн.кВт.г.. В такому випадку відхилення фактичного обсягу споживання від замовленого мало скласти -9,14%, що в свою чергу призвело б до нарахування значного штрафу зі сторони ДП «Енергоринок», у зв'язку з цим ПАТ «Волиньобленерго» 15.01.2014р. здійснило коригування замовленого обсягу купівлі електроенергії до величини 152,2 млн.кВт.г.. Але починаючи з 20 січня 2014 року відбулось різке і не прогнозоване, тривале погіршення погодних умов. Температура повітря знизилася до -16-18 °С та поривами вітру до 11 м/с. Різка динаміка погодних умов в третій декаді січня призвела до суттєвого приросту споживання електричної енергії такої категорії споживачів, як населення. Так, за січень 2014 року відповідачем було задоволено 124 заяви споживачів щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії в сторону збільшення. Відповідно, до цих заяв, договірні величини були скориговані в сторону збільшення на 569 тис. кВт.г.. Дані коригування не є прогнозованими і сталими та відповідач не може врахувати їх під час формування повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в Оптовому ринку електричної енергії. Також відповідач не може врахувати більшість з них у разі коригування замовленого обсягу, оскільки відповідно до п 4.15 Договору №4288/02 купівлі-продажу електроенергії скореговане повідомлення, отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається. Перевищення фактичного обсягу купленої електричної енергії в січні 2014 року перевищує замовлений лише на 1,72% від максимально допустимої різниці, що підтверджує несуттєвий, мінімальний розмір перевищення. Окрім того протягом 2014 року відповідачем жодного разу не було допущено аналогічного порушення. ПАТ «Волиньобленерго» свої зобов'язання щодо розрахунків за куплену електричну енергію в січні 2014 року виконало повністю з додержанням всіх термінів. Крім вищевикладеного відповідач в запереченні просить суд витребувати у позивача докази настання для останнього несприятливих наслідків, а саме збитків понесених позивачем, іншими учасниками господарських відносин, що стали наслідком порушення з боку ПАТ «Волиньобленерго» умов договору №4288/02 від 31.10.2009 року в частині отримання відповідачем електричної енергії від ДП "Енергоринок" у січні 2014 року в об'ємі більшому ніж було замовлено.
17.12.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
В судовому засіданні 17.12.2014р. представник відповідача просить суд не розглядати клопотання викладеного в запереченні на позовну заяву, щодо витребувати у позивача доказів настання для останнього несприятливих наслідків.
Суд розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відмову від витребування у позивача доказів настання для останнього несприятливих наслідків, в порядку ст.22 ГПК України приймає його.
В судовому засіданні 17.12.2014р. представник позивача позов підтримав, вимоги просить задовольнити.
В судовому засіданні 17.12.2014р. представник відповідача заперечує з приводу задоволення позовних вимог з підстав, що наведені у відзиві, просить суд зменшити розмір штрафу до 0% та відмовити в його задоволені, додатково повідомила, що відповідачем здійснено відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого на величину лише 1,72 % від максимально допустимої різниці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
встановив:
31.10.2008р. між державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та відкритим акціонерним товариством "Волиньобленерго" (далі - ЕК) було укладено договір № 4288/02 купівлі-продажу електроенергії (далі - Договір) (а.с.9-16).
29.04.2011р. між ДП "Енергоринок" та ПАТ "Волиньобленерго" укладено додаткову угоду №6906/02 до Договору згідно якої сторони погодили зміну в Договорі найменування відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" на його правонаступника - публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго".
Згідно п. 2.1 Договору ДПЕ (позивач) зобов'язався продавати, а ЕК (відповідач) зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору.
Згідно п. 3.2. Договору ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в Акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього Договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку № 1 до цього Договору "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.
Згідно п.3.5 Договору вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил Оптового ринку електричної енергії України (далі - Правила ОРЕ) за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії.
Згідно п. 4.1 Договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення про замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що повідомлення про добове (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового. Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового.
Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах.
На виконання умов пункту 4.1.1 Договору відповідач надав позивачу повідомлення №14/01 від 31.12.2013р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України (а.с.18). Обсяг замовлення купівлі електроенергії згідно повідомлення №14/01 склав 163 200 000 кВт.г. на суму 56954047 грн., терміном поставки електричної енергії з 01.01.2014р. по 31.01.2014р..
П.4.15 Договору стверджується, що в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п.4.1.1 цього Договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.
На виконання п.4.15 Договору відповідач надав позивачу скореговане повідомлення №14/01-К від 15 січня 2014 року на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України (а.с.19). Обсяг замовлення купівлі електроенергії згідно повідомлення №14/01-К становить 152200000 кВт.г., терміном поставки електричної енергії з 01.01.2014р. по 31.01.2014р..
Згідно п.4.10 Договору ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках.
Згідно п.4.11 Договору ЕК в триденний термін після отримання Актів купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою.
Згідно п.4.13 Договору документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками АКТ купівлі-продажу електроенергії.
Фактичний обсяг проданої електроенергії позивачем відповідачу у січні 2014 року згідно акту купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2014р. склав 162426,553 тис.кВт.г, вартість якої становить 39,458380306 коп./кВт.г. (а.с. 20).
Згідно п. 7.3.3. Договору ЕК несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у ДПЕ, обсягу електричної енергії, який ЕК замовила.
Відповідно до п. 7.4.4. Договору ДП "Енергоринок" має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно п. 4.1.1 цього Договору, з врахуванням п. 4.15 цього Договору) на величину, що перевищує 5,0%, нарахувати ЕК штраф у розмірі 1 % від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.
Різниця між замовленим та спожитим обсягом електричної енергії за січень 2014р. становить 10226553 кВт.г (162426553 - 152200000).
Згідно розрахунку, наявного в позовній заяві, розмір штрафу, нарахованого за січень 2014 року, складає 40352,32 грн..
07.03.2014р. позивач на адресу відповідача направив претензію №356/32 від 06.03.2014р. про сплату штрафних санкцій в сумі 40 352,32 грн. (а.с.45), таке відправлення підтверджується списком відправки рекомендованих листів по Україні, фіскальним чеком №3167 (а.с.23) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302303251350 (а.с.24).
Претензія залишена відповідачем без виконання.
Згідно п.11.6 Договору, даний Договір укладено на термін з 01.11.2007р. по 31.12.2007р.. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього Договору.
Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсними судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Доказів протилежного суду не надано.
У відповідності до ст. ст. 216, 217 Господарського кодексу України(далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, як правового засобу відповідальності
Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно ст. 230 ГК України штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В даному випадку позивачем доведено наявність допущеного відповідачем порушення договірних умов у вигляді відхилення більше як на 5% фактичного обсягу купівлі електроенергії за січень 2014р. від замовленого, що згідно з договором сторін тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1% вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електроенергії. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 40352,32 грн. штрафу заявлено з правомірних підстав.
Згідно ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Отже, зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки(штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
В даному випадку заслуговують на увагу аргументовані відповідачем причини допущеного у січні 2014р. відхилення фактично закупленого обсягу електроенергії від замовленого, які пов'язані із неможливістю точного прогнозування обсягу закупівлі електроенергії, яка у вказаний місяць через погодні умови використовувалась для потреб населення. Враховуючи інтереси позивача, з метою дисциплінування відповідача до чіткого визначення потреб у електроенергії для планового (безперебійного) розподілу електроенергії між усіма постачальниками (споживачами) України, незначний розмір відхилення від максимально допустимої різниці, суд вважає, що розмір штрафу необхідно зменшити на 50%, тобто на 20176,16 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача 20176,16 грн. (50%) від заявленої до стягнення штрафу.
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи зменшення судом належної до сплати суми штрафу, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 20176,16 грн. штрафу.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 1827 грн. слід покласти на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Єршова, буд. 4, код ЄДРПОУ 00131512) на користь державного підприємства "Енергоринок" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 21515381) 20176,16 (двадцять тисяч сто сімдесят шість гривень шістнадцять копійок) грн. штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.
3. У позовних вимогах державного підприємства "Енергоринок" до публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в частині стягнення 20176,16 грн. штрафу - відмовити.
Повний текст рішення складено
22.12.2014
Суддя А. С. Вороняк