Справа: № 810/4730/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Епель О.В., Костюк Л.О.
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Приватного акціонерного товариство «Техмашремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області звернулися в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за червень та липень 2013 року у розмірі 43016,52 грн..
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п.1 і п.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Як вбачається з адміністративного позову, його предметом є стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за червень та липень 2013 року у розмірі 43016,52 грн. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з червня та з липня 2013 року.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вiд 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди, здійснюються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Тобто, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати понесені ПФУ після 1 січня 2004 року витрати на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі № 21-12а13.
Як вбачається з Постанови Білоцерківського міського суду Київської області від 29.03.2010 року у справі № 2-251/2010, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.09.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.12.2011 року, ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, яке у свою чергу 31.12.1986 року було перейменовано у виробниче об'єднання «Білоцерківшина».
Відповідно до частини першої ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що наданими позивачем доказами належним чином підтверджується наявність у відповідача боргу з відшкодування відповідних виплат. Крім того, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа-правонаступник цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за червень та липень 2013 року у розмірі 43016,52 грн.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року та постановлення нової про задоволення вимог позивач.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку №1 на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області в розмірі 43 016,52 (сорок три тисячі шістнадцять) грн.. 52 коп..
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст постанови суду виготовлено 18.12.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Епель О.В.
Костюк Л.О.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Костюк Л.О.