Справа: № 2-а-9396/11 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюта Т.Є.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій протиправними та провести перерахунок та виплату пенсій, а також щомісячної доплати до пенсії у розмірах визначених ст.ст.39, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 08 серпня 2011 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абзацом 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом Ш групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою та втратою працездатності, перебуває на обліку у відповідача як не працюючий пенсіонер, зареєстрований та проживає в м. Кагарлик, Київської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться щомісячна доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів Ш групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Всупереч ст.ст. 39, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39, 54 зазначеного Закону.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статті 39 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.
З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в листі ВАСУ від 22.07.2011 року № 1091/11/13-11.
В свою чергу, на виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено конкретний розмір доплат, передбачених ст. ст. 39, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії як дитині війни.
Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» не скасовані та не визнані неконституційними, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст.ст. 39, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - 22.07.2011 року, так як вказана постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а резолютивну частину постанови суду першої інстанції змінити, шляхом зазначення дати, по яку необхідно проводити перерахунок та виплату вказаної допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08 серпня 2011 р. в частині періоду задоволення позовних вимог змінити та в цій частині прийняти нову постанову наступного змісту:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області починаючи з 20 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а також проводити щомісячно виплату державної пенсії згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та починаючи з 03 грудня 2010 року до 22 липня 2011 року щомісячне підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також проводити щомісячно виплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на відповідний місяць.»
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.В. Федотов
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.