ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3877/14 19.12.14
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.
За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія" на бездіяльність ВДВС Шевченківського районного управління юстиції міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кафельнікова Сергія Юрійовича
про стягнення заборгованості 1 407,07 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від Відділу державної
виконавчої служби: Поліщук А.М. (посвідчення КВ №000828)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кафельнікова Сергія Юрійовича про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 922,27 грн., 5% річних у розмірі 6,57 грн., пені у розмірі 17,09 грн. та штрафу у розмірі 461,14 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2014р. по справі №910/3877/14 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кафельнікова Сергія Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія" основний борг у розмірі 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп., 5% річних у розмірі 6 (шість) грн. 57 коп., пеню у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 09 коп., штраф у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
07.07.2014р. на виконання рішення від 04.06.2014р. по справі №910/3877/14 судом було видано відповідний наказ.
29.10.2014р. до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія" надійшла скарга б/н від 25.10.2014р. на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва щодо примусового виконання судового наказу від 07.07.2014р. по справі №910/3877/14.
Одночасно, позивач звернувся із клопотанням про відновлення процесуального строку для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. розгляд скарги призначено на 26.11.2014р.
В судове засідання 26.11.2014р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали від 29.10.2014р. не виконали.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. розгляд заяви відкладено на 19.12.2014р.
В судове засідання 19.12.2014р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвал від 29.10.2014р., від 26.11.2014р. та від 10.12.2014р. не виконали.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції надав усні пояснення щодо скарги та оригінали (для огляду) та копії матеріалів виконавчого провадження ВП №44200069.
Враховуючи приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання боржника, стягувача чи представника державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши подану скаргу, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
Згідно ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва № 44200069 від 01.08.2014 року на підставі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/3877/14 та вказано божнику про необхідність самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, боржником у семиденний строк добровільно не виконано рішення суду. 04.08.2014р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва зроблено необхідні запити до Управління Державної автомобільної інспекції міста Києва, Головного управління земельних ресурсів міста Києва, адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС м. Києва, Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України.
11.11.2014р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва винесено Постанову № 44200069 про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунку №26001053116504 в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРАВТБАНК», м. Київ, код банку (МФО) 321842., накладено ареш на все рухоме майно, що належить боржнику: ФОП Кафельников Сергій Юрійович у межах суми звернення 3234,20 грн. здійснено заборону його відчуження в межах суми боргу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
У ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно у першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
За ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У ч. 7 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" міститься пряма заборона звернення стягнення та передбачено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Оцінюючи дії державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій, суд приходить до висновку про те, що оскільки сума яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати та складає 3234,20 грн., державним виконавецем у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" здійснено всі необхідні дії, а саме: накладено ареш лише на рухоме майно, в межах суми, яка підлягає стягненню з боржника, правомірно та у строк здійснюється виконавче провадження.
Згідно з п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на вказане вище вбачається, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва правомірно та у строк здійснюється виконавче провадження, а отже вимоги заявника є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України суд -
1. Відхилити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія" на бездіяльність ВДВС Шевченківського районного управління юстиції міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Князьков