Харківський апеляційний адміністративний суд
16 грудня 2014 р.Справа № 816/2616/14
Головуючий 1 інстанції: Молодецький Р.І.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.
при секретарі Зарицька Т.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Сиромятніков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. по справі № 816/2616/14
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Київського районного відділу Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про скасування наказу та поновлення на посаді,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після доповнення позовних вимог просив: скасувати наказ УМВС України в Полтавській області № 277 від 17.05.14 р. про звільнення ОСОБА_1 з МВС України в Полтавській області; поновити ОСОБА_1 на займаній посаді за місцем служби; врахувати вимушеним прогулом час звільнення із роботи.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. по справі № 816/2616/14 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. по справі № 816/2616/14 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачі письмові заперечення на апеляційну скаргу не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення позивача та представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2001 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема, з 03.06.13 р. на посаді інспектора-чергового чергової частини штабу Київського РВ Полтавського МУ УМВС у Полтавській області. Пунктом 1 наказу УМВС України в Полтавській області від 07.05.14 р. № 277 «Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, що виявилось у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння, ігноруванні ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, інспектора - чергового частини штабу Київського РВ Полтавського МУ капітана міліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ (а. с. 33-34). Також судом встановлено, що даний наказ реалізовано наказом УМВС України в Полтавській області № 217 о/с від 30.05.14 р. «По особовому складу», яким капітана міліції ОСОБА_1, інспектора - чергового чергової частини штабу Київського РВ Полтавського МУ, звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за порушення дисципліни) (а. с. 35).
Не погоджуючись з наказом УМВС України в Полтавській області № 277 від 07.05.14 р., позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру та тяжкості вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а тому підстави для скасування оскарженого наказу відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що начальником УМВС України в Полтавській області виданий наказ № 72 від 14.04.14 р. «Про проведення службового розслідування» з приводу ДТП за участю інспектора - чергового чергової частини штабу Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1 (а. с. 40). Згідно висновків службового розслідування по факту ДТП за участю інспектора-чергового чергової частини штабу Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1, підставою для видачі даного наказу стало отримання 11.04.14 р. інформації з чергової частини Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області з приводу ДТП за участю інспектора-чергового частини штабу Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області капітана міліції ОСОБА_1, за фактом якого складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 122-4, ст. 124, ст. 130 КУпАП. Також в ході проведеного службового розслідування члени комісії дійшли висновку про підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також з матеріалів службового розслідування слідує, що 11.04.14 р. близько 16 години 30 хвилин в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Опель Кадет караван», днз НОМЕР_1, здійснив наїзд заднім ходом на електроопору, в наслідок чого було пошкоджено електропровід. В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач зазначив, що автомобілем керував самостійно, одразу після транспортної пригоди залишив місце ДТП та приклав зусилля для ліквідації пошкодження та відшкодував спричинені збитки, на підтвердження чого надав довідку ПАТ «Полтаваобленерго» Решетилівської філії від 11.08.14 р. № 05-23-02-1718, з якої вбачається, що позивачем відшкодовані матеріальні збитки в повному обсязі.
В ході проведення службового розслідування від ОСОБА_1 відібрано письмові пояснення (від 14.04.14 р.), за змістом яких останній пояснив, що 11.04.14 р. близько 16 години 30 хвилин перебував вдома за адресою Полтавська область, АДРЕСА_1. В цей час до нього заїхав брат ОСОБА_3 і запропонував проїхатися по селу на автомобілі Опель-кадет, днз НОМЕР_2, який належить їхньому батькові. За кермом автомобіля був брат ОСОБА_3, а ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні. Їдучі по одній із вулиць с. Жовтневе ОСОБА_3 почав розвертатися та здаючи назад ударив електроопору в результаті чого відбувся розрив електромережі. ОСОБА_1 вийшов із автомобіля і оглянув місце події, після чого сів у автомобіль і поїхав разом з братом назад додому, де автомобіль поставили в гараж. У цей час до ОСОБА_3 зателефонувала його дружина, яка перебуває на 9-му місяці вагітності, і повідомила, що себе погано почуває, тому брат поїхав додому. О 18 години 30 хвилин до ОСОБА_1 приїхали працівники ВДАІ УМВС в Полтавській області та запропонували проїхати до Решетилівського РВ для дачі пояснень по даному факту, на що ОСОБА_1 погодився, оскільки не хотів турбувати брата ОСОБА_3 Також працівники ВДАІ запевнили ОСОБА_1, що по даному випадку не будуть складати протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, 12.04.14 р. відібрано письмові пояснення у брата позивача ОСОБА_3, які за змістом є аналогічними поясненням позивача (звор. стор. а.с. 41).
Судом першої також було встановлено, що були відібрані пояснення від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили, що за кермом легкового автомобіля Опель Кадет, днз НОМЕР_1, знаходився гр. ОСОБА_1, який і здійснив дану дорожньо-транспортну пригоду. З пояснень вказаних громадян ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, оглянув місце події, після чого сів за кермо автомобіля та поїхав. Громадяни вказали, що ОСОБА_1, на їх погляд, перебував у нетверезому стані та був у автомобілі сам (а.с. 46-47).
В подальшому, близько 20 години 11.04.14 р. працівниками ВДАІ Решетилівського РВ УМВС України у Полтавській області за порушення вимог Правил дорожнього руху України, створення аварійної обстановки, відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 122, ст. 124, ст. 130 КУпАП (звор. стор. а. с. 44).
За результатами службового розслідування був складений висновок, що затверджений начальником УМВС України в Полтавській області полковником міліції Ліщенко В.М. 06.05.14 р. (а. с. 37-39), де зазначено про порушення клопотання щодо звільнення ОСОБА_1 з ОВС за порушення службової дисципліни, зокрема, транспортної дисципліни, недотримання ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виявилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Наведені обставини стали підставою для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів МВС.
В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що за результатами проведеної перевірки даної події посадовими особами Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області складений висновок, яким визначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню з органів МВС. При цьому в наданому при звільненні висновку не вказана дата його складання і він не затверджений в.о. начальника МВС України в Полтавській області Корсуном І.Г. Як результат перевірки, в порушення чинного законодавства, не чекаючи рішення суду, адже тільки рішенням суду в даному випадку мало бути визнаний чи спростований факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, та і взагалі в порушення норм чинного законодавства, наказом УМВС України в Полтавській області за № 277 від 07.05.14 р., ОСОБА_1, як співробітника міліції, що керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів МВС за п. 64 «є» (у запас за порушення дисципліни).
При цьому апелянт зазначає, що у своїй постанові суд посилається на законність проведення органом ВМС службової перевірки. Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що видавши оскаржений наказ, УМВС України в Полтавській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, однак на думку позивача суд ігнорує той факт, що в ході судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 сторона відповідача підтвердила фактичну відсутність проведення даної перевірки. Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що для проведення службової перевірки було створено групу посадових осіб на яких і покладено проведення даної перевірки. Однак фактично перевірка не проводилась, а всі дії посадових осіб звелися лише до зняття копій із рапортів співробітників Решетилівського ДАІ та копій пояснень свідків події, які склали ті ж самі співробітники ДАІ. Одночасно із цим судом проігноровано і той факт, що матеріали службової перевірки, викладені в поясненнях свідків, а саме вони стали фактичною підставою для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 із органів МВС, в ході розгляду справи по суті факту ДТП в стані алкогольного сп'яніння, в Решетилівському районному суді Полтавської області були спростовані. Свідчення, зафіксовані співробітниками ДАІ Решетилівського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в поясненнях, в суді свідки особисто спростували і зазначили, що заперечують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та підтвердили факт прикладання ним зусиль для організації безпеки та максимально коротких термінів усунення пошкодження електромережі.
Також в апеляційній скарзі позивач вказав, що судом першої інстанції зазначено, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із органів ВС України відповідає характеру та тяжкості вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Одночасно із тим судом не враховано дані із наявного у справі атестаційного листа ОСОБА_1, відповідно якого - в займаній посаді інспектор - черговий чергової частини штабу Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 перебував з 03.06.13 р. Займаній посаді відповідає. За час роботи в займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як старанний, добросовісний співробітник.
Відносини з приводу прийняття громадян на службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з неї врегульовані, зокрема: законами України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ № 114 від 29.07.91 р.; Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою КМУ № 382 від 28.12.91 р.; Правилами поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженими наказом Міністра МВС України № 155 від 22.02.12 р.; Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.
В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Відповідно ст. 2 цього Закону дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Отже, працівники органів внутрішніх справ носять особливий статус та на них покладені обов'язки, дотримання яких є обов'язковим.
Крім того, згідно ст. 7 цього Закону службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Таким чином, працівники органів внутрішніх справ повинні дотримуватися дисципліни як і під час проходження служби, так і позаслужбовий час.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.06.14 р. встановлено, що 11.04.14 р. близько 16 год. 40 хв. на вулиці Куйбишева в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Опель - Кадет, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого пошкодив її та здійснив обрив електропроводів. Після чого місце події залишив, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і підтвердив вищевикладені обставини. Крім повного визнання своєї вини самим правопорушником, його вина у вчиненні правопорушення повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями правопорушника, потерпілих, довідкою ВДАІ та іншими матеріалами справи. Обираючи вид стягнення, суддя обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 визнавши його щире каяття, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 340,0 грн. (а.с. 72).
Також постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.09.14 р. встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення № 303 від 03.07.14 р. вбачається, що 11.04.14 р. о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1, рухаючись по вулиці Куйбишева в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області на автомобілі Опель Кадет, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв ДТП. А саме, рухаючись заднім ходом, він лівим боком зачепив електричну опору, розбивши задній ліхтар автомобіля. Після чого, повернувшись додому, ОСОБА_1 вживав алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП України. Його вина підтверджується свідченнями правопорушника ОСОБА_1, протоколом про
адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Разом з тим, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 було закрите на підставі ст. 38 КУпАП. (а.с. 105).
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що вказаними вище судовими рішеннями підтверджений факт скоєння ДТП позивачем по справі та підтверджено те, що саме позивач перебував за кермом автомобіля Опель Кадет, реєстраційний номер НОМЕР_1. При цьому необхідно зазначити, що вказаними судовими рішеннями не встановлювалося факту перебування позивача на момент скоєння ДТП у стані алкогольного сп'яніння чи спростування цього факту, а тому доводи апелянта про те Решетилівський районним судом Полтавської області спростований факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння є безпідставними. Крім того, як було зазначено в постанові Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.09.14 р., після скоєння ДТП позивач вживав алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно ч. 10 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» - при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Розділом ІV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Міністерством внутрішніх справ України від 12.03.13 р. № 230, визначено компетенцію окремих підрозділів МВС при проведенні службових розслідувань. Крім того, згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» перед накладення дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Згідно п. 6.3.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, вправі брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
Слід вказати на те, що при проведенні службового розслідування позивач надавав неправдиві пояснення, що ним не заперечувалося в суді апеляційної інстанції, і ці пояснення були спростовані свідками ДТП в поясненнях, наданих працівникам ДАІ. Наведене свідчить про хибність тверджень позивача про те, що фактично службове розслідування не проводилося, а були використані лише дані розслідування адміністративного правопорушення.
Позивачем ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які свідчили б про порушення УМВС України в Полтавській області порядку проведення службового розслідування. При цьому суд правомірно зазначив, що позивачем не спростована наявність порушень з його боку службової дисципліни, зокрема, транспортної дисципліни, яка полягає в т.ч. у вживанні водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, у створенні водієм під час руху транспортного засобу заднім ходом небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, залишення на порушення встановлених правил місця ДТП, до якої вони причетні. В свою чергу, УМВС України в Полтавській області, як суб'єктом владних повноважень, доведено порушення дисципліни з боку позивача.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.06.14 р. було закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю в його діях складу правопорушення. Так, підчас розгляду даної справи судом встановлено, що проведення огляду ОСОБА_1 майже через три години після скоєння ДТП не дають підстави вважати, що в момент ДТП позивач був у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивача з ОВС було звільнено за порушення службової дисципліни, що виявилася у скоєння ДТП в стані алкогольного сп'яніння та ігноруванні ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України.
Як було зазначено вище, ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Таким чином, працівники органів внутрішніх справ повинні дотримуватися дисципліни як і під час проходження служби, так і позаслужбовий час.
Згідно ст. 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Колегія суддів зазначає, що характер службової дисципліни працівників органів внутрішніх справ обумовлюється специфікою їх правового статусу та діяльності: усі особи рядового і начальницького складу є державними службовцями і беруть участь у виконавчо-розпорядчій діяльності держави, оскільки вони організують та забезпечують охорону громадського порядку та громадську безпеку; у сфері службової діяльності особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ залежно від особливостей правового статусу наділені державно-владними повноваженнями і виступають представниками виконавчої влади.
Згідно із вимогами ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що недоведеність належними доказами факту перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння під час скоєння ДТП не спростовує порушення позивачем Правил дорожнього руху України та нехтування вимог наказів, вказівок МВС України щодо неухильного дотримання працівниками органів внутрішніх справ транспортної дисципліни, яке виразилося у залишенні працівником ОВС місця скоєння ДТП, неповідомлення останнім про транспортну пригоду до компетентних органів та вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після скоєння ДТП, надання неправдивих пояснень при службовій перевірці.
Також колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що відсутність доведеної вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не спростовує правомірності оскаржуваного наказу відповідача № 277 від 17.05.14 р. Зокрема, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.91 р., засудження за вчинення злочину чи притягнення до адміністративної відповідальності осіб рядового або начальницького складу є окремою самостійною підставною для звільнення таких працівників зі служби в органах внутрішніх справ, що передбачено п. 67 цього Положення.
Натомість, позивача звільнено з підстав, що передбачені п.п. «є» п. 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого вказаною постановою, де зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) - за порушення дисципліни.
Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. по справі № 816/2616/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. по справі № 816/2616/14 - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.14 р. по справі № 816/2616/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Київського районного відділу Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування наказу та поновлення на посаді - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.12.2014 року.