Справа: № 369/7794/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубас Т.В.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просить:
визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської' катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796 для відповідної категорії громадян;
визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 49, 50, 54 Закону № 796, протиправною;
зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 лютого 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону №796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;
зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі 50 (п'ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 лютого 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення:
зобов'язати відповідача перераховувати у подальшому позивачу, визначені статтями 50, 54 Закону № 796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії;
стягнути з відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого статтею 256 КАС України, на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796;
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 в частині за період з 01.02.2005 року по 03.02.2014 року включно залишено без розгляду.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а постанову Києво-Святошинського районного суду від 29 вересня 2014 року - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої виходив з того, що згідно з п.4 Прикінцевих положень до Закону України № 4282-VI «Про державний бюджет України на 2013 р.» встановлено, що у 2013 р. норми і положення, зокрема ст.ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, ст. 48, 50-5 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 р. Суд дійшов висновку, що виплата пенсій із надбавками позивачу проведена згідно з чинним законодавством України на момент виплати.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відноситься до осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Вважаючи, що відповідач неправомірно виплачує пенсію у розмірі меншому ніж визначено законодавством України, з урахуванням надбавок та підвищень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно до ст. 50 цього ж Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю повинна відповідати 50 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог посилався на Закон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а тому дійшов висновку, що виплати, передбачені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України.
Проте, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу у порівняні з постановою КМ України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, та є пріоритетним у застосуванні.
Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що пунктом 9 статті 1 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VII ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Прикінцеві положення Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VII ,,Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7 такого змісту: ,,установити, що норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік".
Так, постановами Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року та № 1210 від 23 листопада 2011 року були визначені мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тобто, обмеження щодо застосування положень статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виникло з 03 серпня 2014 року.
Отже, з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, тобто до набрання чинності Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про державний бюджет України на 2014 рік" положеннями Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено обмежень щодо застосування статті 50 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, водночас висновки суду є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції 29 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, та статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 (п'ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 03 лютого 2014 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 183-2 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області зробити нарахування, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, та статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 (п'ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 03 лютого 2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
О.М. Романчук
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Романчук О.М